В Одеській області створять нові заповідники, три з них – на півдні регіону
Минулого тижня відбувся брифінг директорки департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної військової адміністрації Ірини Шатохіної про стан природного заповідного фонду в Одеській області. Вона наголосила, що серед пріоритетних питань наразі – стратегія відновлення області. Збільшення площ природно-заповідного фонду також передбачено стратегією повоєнного відновлення країни:
«Одним з найбільш ефективних способів забезпечити наше майбутнє з функціональними та процвітаючими екосистемами є створення нових та розширення існуючих територій природно-заповідного фонду», – зазначила Ірина Шатохіна.
Наразі, незважаючи на складнощі через правовий режим військового стану, фахівці департаменту екології та природних ресурсів Одеської ОВА ведуть роботу з організації та створення додаткових територій природно-заповідного фонду. На даний час на території Одеської області створено та функціонує 128 об’єктів природно-заповідного фонду. Займають вони приблизно 167 тисяч гектарів від загальної площі області. З них 19 об’єктів загальнодержавного значення та 109 об’єктів – місцевого. На частку заповідного фонду припадає 4,99% від загальної площі області .
«Вагомим досягненням на території Одеської області є створення указом президента України у 2022 році Національного природного парку «Куяльницький», площею 10800 га та розширення території заповідного урочища місцевого значення «Дністровські плавні» на площі 757 гектарів на території Білгород-Дністровського району. Це дало змогу розширити мережу природно-заповідного фонду нашої області на майже 12 тисяч га та підвищило загальний відсоток заповідання».
Також Ірина Шатохіна розповіла, що у 2023 році Одеською ОВА спільно з науковцями проводиться робота щодо створення нових заповідних об’єктів, три з них на території південних районів області:
Як вже повідомляла інформаційна агенція «Юг.Today», на початку липня Бородінська селищна рада Болградського району ухвалила рішення про створення національного природного парку «Буджацькі степи» загальною площею 9 тис. 729,71 56 га, з яких шість тисяч гектарів надано парку в постійне користування. Наступний етап пов’язаний з Одеською обласною військовою адміністрацією, яка має зібрати погодження від усіх землекористувачів та передати матеріали до Міндовкілля задля підготовки відповідного указу президента. На цій території зустрічаються типові і рідкісні види рослин та тварин, планується завезення деяких тварин, що зникли внаслідок діяльності людей.
Також планується створити ландшафтні заказники в Ізмаїльському районі – загальнодержавного значення «Озеро Кугурлуй» та місцевого значення «Схили до Лунга».
Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Озеро Кугурлуй» знаходиться в межах Ізмаїльського району загальною площею 13493 гектари. Також, озеро Кугурлуй є водно-болотним угіддям міжнародного значення.
Ландшафтний заказник місцевого значення «Схили до Лунга». розташований в межах Саф’янівської сільської територіальної громади Ізмаїльського району. Площа ландшафтного заказника місцевого значення планується 36,6 гектара. На цій ділянці наявні види тварин, що занесені до Червоної книги України.
Також у планах створення ландшафтних заказників місцевого значення «Чигринська балка» та «Коло глея».
Площа заказника «Чигринська балка» розміщенана території Раухівської сільської громади Березівського району. На території зустрічаються рідкісні види рослин, які занесені в Червону книгу України.
Ландшафтний заказник місцевого значення «Коло глея» розташований в межах Овідіопольської селищної територіальної громади. Орієнтовна площа 45 гектар. На цій території присутні природні оселища, що підлягають охороні відповідно до Резолюції Четвертої Бернської конвенції.
Ірина Шатохіна додала, що створення зазначених заповідних об’єктів дозволить розширити мережу територій та об’єктів природно-заповідного фонду області орієнтовно на 24 тисячі гектар, та збільшити відсоток заповідності до 5,7%.
Крім того, директор департаменту пояснила, що збільшення кількості об’єктів природно-заповідного фонду не означає кардинальних змін та ущемлень щодо місцевих мешканців територій:
«Хочу зазначити, що надання статусу об’єкта природно-заповідного фонду такого як національні парки чи ландшафтні заказники не забороняє використання цих територій. На цих територіях дозволяється проведення рекреаційних заходів і ведення обмеженої господарської діяльності. Тобто якщо ми створюємо об’єкти природно-заповідного фонду, це не говорить про те, що люди не допускаються до них. Це лише говорить про те, що ми посилено будемо зберігати ці території і дійсно користуватись ними. В довгостроковій перспективі збільшення площі територій та об’єктів природно-заповідного фонду області стане важливим фактором забезпечення потреб суспільства нашої країни, враховуючи необхідність післявоєнного відновлення територій, збереження і відтворення генофонду флори і фауни, зокрема рідкісних та зникаючих видів степових екосистем і біотопів, формування системи для моніторингу навколишнього природного середовища та адаптації до зміни клімату та його пом’якшення».
Амєлія МИЙНОВА
