На теренах Ізмаїльського району археологи знайшли важливі історичні артефакти
У 2021 році група співробітників відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я ІА НАН України під керівництвом І. Сапожникова здійснила низку експертиз, розвідок за зверненнями громадян та організацій, а також охоронні розкопки в південній та центральній частинах Одеської області. Зокрема, виконані роботи з локалізації пам’яток, шурфування деяких з них, з метою виявлення культурного шару та меж його розповсюдження. Було визначено стан збереженості вже відомих об’єктів та виявлено низку нових невідомих пам’яток, переважно курганів. Всього у звітному році, на 220 земельних ділянках загальною площею близько 674 га, досліджено 54 різні об’єкти. Найбільша кількість пам’яток (тринадцять) відзначена на землях Ізмаїльського району.
Про це повідомляє інформаційна агенція «Юг.Today» з посиланням на науковий журнал “Археологічні дослідження в Україні -2021”.
В межах Болградського, Білгород-Дністровського та Одеського районів цей нижчий показник співвідносний зменшенню кількості звернень до департаменту культури, національностей, релігії та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної держадміністрації. Практично всі пам’ятки зосереджені у сільській місцевості, винятком є проведення розвідки з шурфуванням на території Ізмаїла, у внутрішніх теренах місцевої фортеці.
Залежно від розмірів більшості ділянок, які потребували археологічної експертизи, площа досліджень становила, зазвичай, декілька гектарів. Значно більшу площу охопили розвідки поблизу села Делень Болградського району, оскільки вони були виконані у зв’язку з інвентаризацією земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на землях міської територіальної громади. В околицях села відома низка поселень: доби епохи пізньої бронзи та римського часу Делень ІХ, доби пізньої бронзи та черняхівської культури (римського часу) Делень VII та Делень І, а також поселення доби пізньої бронзи Делень ХІ. Загальна площа обстежених ділянок становила близько 320 га, мала розміри 0,8 × 2,8 км та була розташована по обох берегах річки Киргиж. В результаті робіт були локалізовані майже всі раніше відомі тут пам’ятки.
Ще один значний за площею масив досліджено поблизу села Озерне Ізмаїльського району. Розвідка охопила площі, частина яких входить до охоронної зони поселення гумельницької культури, доби пізньої бронзи та римського часу Озерне І, які займають похилий схил панівної тераси лівого корінного берегу озера Ялпуг. Більша частина вказаної узбережної смуги розташована за 120-250 м на схід від берегового кліфу і не потрапляє до зони землевідведення. З заходу обстежений масив відділяється від прибережної частини озера Ялпуг смугою з декількох таборів відпочинку, бетонованою та ґрунтовою дорогою, а також лісосмугою шириною 90-110 м, яка частково знищена у південнозахідній частині. Східний край лісосмуги є західною межею масиву, точніше — орним полем, майже навпіл розділеним ґрунтовою дорогою, орієнтованою з півночі на південь.
Загалом обстежена ділянка, яка орієнтована за віссю північ-південь, мала розміри 0,7×1,8 км. В центральній частині поля, на вододілі, на схід від ґрунтової дороги виявлено два насипи курганів, які є дотичними один до одного. Перший з них був колись частково забудований меліоративними спорудами, тож його верхівка зруйнована. Проте тіло кургану з можливими поховальними об’єктами, найвірогідніше, вціліло. Другий насип розорюється. Діаметр обох складає близько 35 м, висота першого близько 1,7 м, другого — до 0,8 м.
В Ізмаїльському районі була здійснена ще одна розвідка біля селища Суворове на земельних ділянках загальною площею близько 18 га. Цей масив розташований на південно-східній околиці селища на полі, дотичному до шляху Суворове-Першотравневе з північного та північно-східного боків, а із заходу обмежений адміністративною межею населеного пункту. На західному краю сусіднього поля, на південь-південний захід від дослідженого масиву розташовано курган, поруч з яким зафіксовано несанкціоноване звалище сміття. Відтак, насип кургану заввишки 2-2,5 м, діаметром до 40-45 м, зруйнований з західного та північного боків та частково завалений будівельним сміттям. На північній околиці селища Суворове були досліджені ділянки загальною площею близько 14 га. Майже посередині поля, за лінією північ північний захід – південь – південний схід, проходить низка як мінімум з п’яти курганів, три з яких розташовані безпосередньо в зоні відведення. Їх висота не перевищує 0,6 м, а діаметр складає від 30 до 50 м.
У рамках погодження технічної документації щодо відведення земель у приватну власність, було проведено дослідження території площею 0,16 га в місті Ізмаїл, по вулиці Фанагорійській, що потрапляє до зони історичного ареалу та охорони культурного шару об’єкту культурної спадщини «Ізмаїльська фортеця ХV-ХVІІІст.». Значна частина садиби зайнята житловими і господарчими спорудами та садком. В ньому було закладено чотири шурфи розмірами 1×2 м, стратиграфія яких виявилась майже аналогічною. Верхній шар представлений чорноземом зі значною домішкою суглинку з попелом та будівельним сміттям ХХ—ХХІ ст. Цей шар сягає рівня 20-25 см від сучасної денної поверхні, нижче нього ґрунт більш глинистий. На глибині 0,55 м фіксується добре виражений перехід між шарами. З цього рівня і до досягнутої глибини 1,5-1,85 м ґрунт мішаного, насипного характеру, що містить в собі велику кількість знахідок, рівномірно розподілених на різних глибинах.
У шурфі 1 на глибині 1,3 м зафіксовано череп свійської тварини (ймовірно вівці). На глибині 1,58 м лежав горщик, біля якого дві люльки для куріння. Зафіксовано також розвал блюда (тарілки). В шурфі 2 виявлені великі частини різного посуду, зокрема тулуб чайника з відбитими ручкою та носиком, знайденим окремо. Тут також лежав уламок скляної ємності (баночки). У шурфі 3, разом з османською керамікою, знайдені вироби із заліза та скла. Тут, крім цвяхів, була і чавунна ручна гренада (граната). Нижня частина скляного виробу, що очевидно є ніжкою фруктовниці або подібного посуду. Отриманий з шурфу 4 матеріал презентують переважно фрагменти посуду, здебільшого з поливою як зелених відтінків, так і менш поширеного бузкового кольору. На одному уламку вона утворює сітчастий орнамент, у клітинки якого вписані «зірочки». Звідси походить і відносно добре збережений цідильник. Основна частина знахідок залягала на глибині 0,7-1,8 м.
На поверхні ґрунту матеріал було виявлено у незначній кількості, а його пошуки ускладнені господарчим використанням території або її забудовою. На тлі цієї обставини важливими є наслідки дослідження шляхом шурфування та виявлення тут великої кількості уламків посуду, переважно кінця ХVІІІ ст., зокрема скляного, фрагментів залізних виробів та кісток тварин (рис. 1). Це свідчить про наявність у цьому місці, навпроти Броської брами фортеці, доволі добре збереженого культурного шару. Можливо, вчені частково натрапили на один або кілька об’єктів (господарські ями або підвал).
Підготувала Інна ДЕРМЕНЖІ
