В Ізмаїльському прикордонному загоні служить по мобілізації актор телесеріалу (фото)

Актор, а нині військовослужбовець Ізмаїльського прикордонного загону Руслан Пахомі досить юний, проте вже пройшов цікавий життєвий шлях. Він вчився, працював, служив строкову службу, знявся в кіно та знову служить, але вже за мобілізацією, повідомили в Ізмаїльському прикордонному загоні, передає інформагенція “Юг.Today”.
Народився Руслан Пахомі в одному з сіл Одеської області. Після 9 класу вступив до Козятинського міжрегіонального вищого професійного училища залізничного транспорту та навчався за фахом «Кухар. Кондитер. Офіціант».
По закіченню учбового закладу не полишив Козятин, а почав працювати у місцевому кафе барменом. Потім юнака призвали служити строкову службу в підрозділ ЗСУ, що на Волині. Після служби Руслан повернувся працювати в рідне кафе в Козятин. Туди часто на каву заходила вчителька української мови та літератури. Дізнавшись, що юнак має талан до написання віршів та малювання, запропонувала йому у вільний час відвідувати місцеву театральну трупу, а той погодився. Там працювали більш дорослі та досвідчені актори, деякі з них знялись вже не в одному фільмі.
Хлопцю сподобався творчий колектив, бо він був дружній, а люди у ньому – щирими та відвертими. Якось у Козятин приїхала знімальна група серіалу «Кріпосна». Козятинським театралам запропонували знятися у ролях та масовці в четвертому сезон серіалуі. Дорослі наприклад виконували ролі провідників старовинного потягу, а діти – місцевих злодюжок.
Для міста зйомки фільму були справжньою подією. На самому вокзалі облаштували антураж. В день зйомок Руслан відпросився з роботи, щоб зіграти хоч якусь роль. Прийшовши туди, побачив, що вся театральна трупа була вже задіяна, а він запізнився. Хлопець вже змирився з тим, що не зіграє роль, аж раптом його запросив один з гримерів та запропонував зіграти барона. Його одягнули в костюм, загримували та дали тростину. Загалом юнак зіграв у трьох сценах – коли злодюжки чистили барону взуття, а він читав газету, у спілкуванні з головним героєм у натовпі та у мітингу, де він викрикував гасла.
З повномасштабним вторгненням російської федерації Руслана записали в сільську самооборону. Зрозумівши, що від нього там нема значної користі для держави, подався у районний центр комплектування. Таке рішення він прийняв для себе, бо усвідомив, що треба захищати своїх батьків, сестер та брата. Хлопець каже, що прихід окупанта для кожної родини це горе, бо він руйнує домівки та краде все, що було нажите роками.
Так його призвали до Подільського загону, де він служив на кордоні з невизнаною ПМР та вже через тиждень розпочав службу в Ізмаїльському загоні.







