В Ізмаїлі обговорили наслідки воєнних дій для екосистеми Причорномор’я
30 травня в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті відбулася конференція «Регіональна оцінка втрат та вплив російсько-української війни на об’єкти природно-заповідного фонду Північно-Західного Причорномор’я», повідомляє інформаційна агенція «Юг.Today».
Метою конференції було обговореняя результатів комплексної оцінки збитків, нанесених воєнними діями природним екосистемам приморських водно-болотних угідь, а також подальшої підготовки позовів проти росії в міжнародні судові органи.
«Метою нашої спільної роботи є не тільки фактичні результати, але й розвиток екологічної демократії та верховенство права», – сказав завідувач Чорноморського регіонального відділу Української екологічної академії наук, професор Олег Рубель.
Виконавчий директор міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Олена Кравченко також підкреслила важливість проведених експедицій та збору фактів для подальшого обрахунку шкоди довкіллю, збитків завданих Україні, та повідомила, що наразі під окупацією знаходиться вісім заповідників і десять національних парків.
«Особливо після звірств в Бучі і Ірпіні увага до впливу воєнних дій на довкілля є мінімальною. І це природньо, коли ми бачимо жахливі картини нищення українського народу. Таким чином, ми спостерігаємо, що довкілля, яке нищиться, не менше є мовчазною жертвою. Наше завдання – максимально зібрати факти, поширювати інформацію, бути адвокатами довкілля, яке є не меншою жертвою, ніж народ України», – виказує своє занепокоєння Олена Кравченко.
Масштабні пожежі на Кінбурнскій косі, замінування, будівництво фортифікаційних споруд, засмічення територій, забруднення хімічними речовинами – ось наслідки воєнних дій на природу України.
Фахівець географічних наук, екологиня міжнародної благодійної організації «Екологія, право, людина» Полянська Катерина розповіла більш детально про наслідки воєнних дій для довкілля. Вона пояснила, що війна вплинула на всі компоненти: на ґрунти, води, повітря, рослинний та тваринний світ, поверхневі відклади, клімат, рельєф, на всі природні комплекси. Також Катерина зазначила, що є класифікація таких впливів: прямі та опосередковані. Наразі експерти вивчають стан природних екосистем на території регіонів, які постраждали від воєнних дій.
За її словами до прямих впливів ми можемо відносити усі види пошкоджень, які можемо бачити: наслідки обстрілів (фізичне руйнування, хімічне забруднення через хімічні вибухові речовини); пожежі, будь-які фізичні руйнування.
«На території північного Причорномор’я такі ураження ми можемо побачити в прибережній зоні, також уражена акваторія моря, тому що снаряди падали в саме море. Серед цих впливів завдана шкода біорізноманіттю, наприклад, птахам, які через шумове забруднення і взагалі через вибухи можуть загинути. Також є наслідки для дельфінів у Чорному морі. Є висновки, що вони також страждають від акустичних травм, тому що коли відбувається вибух і расходяться хвилі, може бути спричинена специфічна акустична травма», – навела приклади прямих впливів фахівець географічних наук.
Вторинні, опосередковані впливи за словами експертки можуть бути як позитивним, так і негативними. Наприклад, те, що у нас зараз заборонено полювання, внаслідок чого збільшилася чисельність тварин – це позитивні наслідки. Негативні – збільшення в деяких регіонах антропогенного навантаження на природні комплекси.
Катерина Полянська також розповіла, що у всіх регіонах України спостерігаються величезні площі розораних територій, що впливає на зменшення кількості природних екосистем, а також дуже сильно змінює водний баланс – зникають річки, не вистачає води, також йде хімічне забруднення через використання пестицидів та хімічних добрив. На думку науковиці, такий вплив є дуже серйозним, тому проблему треба вирішувати.
Експертка додала, що на сайті організації «Екологія-Право-Людина» є усі матеріали експедиції, діє волонтерська програма й практика для усіх охочих.
Наразі експертам доводиться вивчати деякі території дистанційно через ситуацію в країні.
«Хочу нагадати що в нас зараз лінія розмежування по Дніпру, тобто на Херсонщині лівобережжя окуповане, а частина правого берега деокупована, частина і не була під окупацією. І тому нам є з чим порівняти. Лівобережні ділянки, особливо такі як Національний природний парк на Кінбурнскій косі, Чорноморський біосферний заповідник, всесвітньо відомі такі резервати, як Асканія-Нова, Олешківські піски. Їх зараз тільки дистанційно можна вивчати, і ми це робимо», – розповідає експерт організації «Чорноморська екологічна мережа» Олег Деркач.
Окрім жахливих наслідків які зазнали окуповані території, Олег поділився тим, що і тилові українські території мають пошкодження.
«Виявилось, що правобережні ділянки, які не були окуповані у зв’язку з військовими діями отримали також багато проблем. Це і обстріли, «прильоти», замінування територій, це і неможливість потрапити на свої ділянки навіть дирекціям, тому що там військові забороняють вільний доступ до багатьох ділянок», – каже Олег Деркач.
Окрім прямих наслідків є й інші проблеми.
«Заповідники отримували власні надходження, зараз – нуль. Навколо них були десятки туристичних фірм, які заробляли мільйони на туризмі, їх зараз не пускають, тому не заробляють», – доповнив експерт.
Окрім того, він зазначив, що всі ці збитки фіксуються, вивчаються і підраховуються, їх команда має намір звертатись до різних інстанцій за відшкодуванням збитків.
Директор Національного парку «Тузлівські лимани» Ірина Вихристюк почала свою промову зі звернення до ізмаїльців та усіх, хто живе у спокійних містах.
«Я сьогодні, приїхавши з Татарбунар в Ізмаїл, пройшлась по вашому містечку. Комфортне, затишне, нічого не стріляє, дуже приємно пахнуть іриси, і начебто все нормально. І люди, коли не відчувають постійного стресу, вони думають «Це десь там, далеко». Але прошу вас ніколи не забувати, щохвилини пам’ятати, що в нашій країні йде жорстока війна на знищення», – звертається Ірина Вихристюк.
Директорка нагадала слова своїх колег щодо важливості навколишнього середовища та нашої фізичної залежності від природних ресурсів. Але, окрім того, Ірина звернула увагу на можливості, які зараз є в українців.
«Я б хотіла звернути вашу увагу на те, що війна, як і будь-яка стресова і надзвичайна ситуація, це не лише втрати, це ще й можливості. Можливості переформатувати свої погляди, зокрема, ми повинні змінювати систему господарювання в сільському господарстві.
Війна відкрила проблеми, які були в галузі і у сфері охорони природи, і взагалі ведення сільського господарства. Тому я хотіла б наголосити на тому, що зараз у нас є можливості далі розвивати наші природоохоронні проєкти», – пояснила експертка.
Окрім того, вона впевнена, що Україна має пришвидшити виконання усіх необхідних заходів для вступу в Євросоюз.
Амєлія МИЙНОВА
