В Ізмаїлі містян лякають два алабаї, які разом вільно ходять вулицями та розривають інших собак
Два пси породи алабай на вулицях Ізмаїла розривають менших собак. Повідомлення про це останніми днями з’явилися в соціальних мережах, передає видання «Південь сьогодні».
Величезних тварин, одна з яких, судячи з вигляду, має проблеми зі здоров’ям, на проспекті Незалежності зняв на відео зооволонтер Роман Таранухин. Автор каже, що перед цим вони порвали ще одного пса, і він саме їде його оглянути.
Чиї пси та як вони опинилися на вулиці, наразі невідомо. Але зрозуміло, що вони становлять небезпеку як для інших тварин, так і для людей.
Трохи про породу, яка виведена точно не для самостійних прогулянок, нижче.
Середньоазіатська вівчарка, також відома як алабай або туркменський вовкодав, є однією з найстаріших порід собак у світі. Ця порода має багаті історичні корені та виняткові робочі якості, завдяки яким вона здобула популярність серед пастухів та любителів собак на всій території, де її населяють. Середньоазіатські вівчарки відрізняються своєю стійкістю, міцністю та здатністю до охорони, що робить їх ідеальними для роботи в найрізноманітніших умовах.
Середньоазіатська вівчарка – це велика та потужна собака з відмінно розвиненою мускулатурою. Вони мають широке, міцне тіло з добре розвиненою грудною кліткою. Висота у холці сягає від 65 до 78 см, а вага коливається від 40 до 80 кг, залежно від статі та конкретної генетичної лінії. Шерсть може бути середньої довжини або довгою, щільною та грубою на дотик, що забезпечує хороший захист від погодних умов. Її забарвлення може варіювати від білого та чорного до різноманітних відтінків сірого, рудого та тигрового.
Щодо характеру, середньоазіатська вівчарка – це собака з сильно вираженим незалежним хистом та вмінням приймати рішення. Їх відданість та вірність господарям є безумовними, але це порода, яка потребує поваги. Важливо забезпечити цим собакам належну соціалізацію з раннього віку для розвитку врівноваженого характеру.
Однією з найбільш видатних характеристик алабая є його навички охорони. Протягом століть ці собаки використовувалися для захисту стад овець від хижаків, таких як вовки та ведмеді, що робить їх чудовими охоронцями території. Вони заповзяті та дуже уважні, завдяки чому можуть легко пристосуватися до різноманітних завдань, пов’язаних з охороною.
Не зважаючи на свою відданість власнику, середньоазіатські вівчарки можуть бути недовірливими щодо сторонніх людей або тварин. Ця порода має глибоке відчуття територіальності, тому важливо вміти керувати її поведінкою на території, де вона проживає.
