В громаді Білгород-Дністровського району оголений чоловік тероризує усе село, прикриваючись «жовтою карткою»
Чоловіку, про якого нам розповіли мешканці села Олексіївка Маразліївської громади Білгород-Дністровського району, ще немає шістдесяти років. Але вже років десять він отримує пенсію «по інвалідності». Односельці згадують, що він ріс єдиною і улюбленою дитиною в родині. Згодом одружився, переїхав до Білгорода-Дністровського, працював, виховував двох синів. А потім сталося щось, що призвело до жахливих наслідків.
Подробиць люди не знають, але тоді мати їхнього сусіда довго ходила по інстанціях, аби сина визнали хворим та призначили пенсію. Його родина, яка залишилася в Білгороді-Дністровському, від чоловіка та батька фактично відмовилася. Виявилося, що той влаштовував там дебоші, що аж ніяк не влаштовувало сусідів. Тож заслання порушника громадського спокою в село видалося їм найкращим рішенням проблеми.
До 2015 року, доки мати чоловіка була жива, особливих проблем з ним у односельців не було. А після, коли той лишився один (батько помер раніше), він став просто загрозою для суспільства. І зараз ситуація погіршується з кожним днем.
Весь цей час чоловік ніде не працює, живе на пенсію та на ті гроші, які йому в якості «відкупу» надсилають дружина та діти. Суми, певно, виходять немаленькі, адже їх вистачає на щоденне вживання алкоголю. А під його впливом той стає неадекватним.
Люди, що живуть поруч, розповідають, що чоловік розважається у своєму дворі, кидаючи сокиру в дерево. А вийшовши за хвіртку починає чіплятися до односельців, лаятися нецензурними словами та погрожувати усім навколо. Так нещодавно сусідці довелося в буквальному сенсі рятувати двох жінок, яких той гнав, кидаючи камінням, а потім ще й побіг за ножем. Нападник потім сховався вдома, а сусідка викликала поліцію. Дільничний, якому вона телефонувала, сказав, що приїде «побалакати» тільки після дзвінка на «102». Проте приїхала опергрупа, склала протокол та поїхала.
До цього, каже наша співрозмовниця, подібним чином їй довелося рятувати хлопчика, за яким неадекватний чоловік ганявся з сокирою. Ця історія теж закінчилася лише написанням протоколу.
Найбільше потерпають від таких дій ті, хто живе поруч. Одна з них – жінка з інвалідністю. Їй неадекватний сусід постійно ламає хвіртку, а потім заходить у двір та починає ображати та погрожувати. Одного з мешканців села він просто побив, зайшовши до нього вранці ще до світанку. В іншого – вбив собаку. І таких випадків ще дуже й дуже багато. Але результат завжди один – поліція приїздить, складає протокол і їде. А місцевим правоохоронці кажуть, що просто нічого не можуть вдіяти, бо в їхнього односельця є довідка з психлікарні.
Селяни, які і так розуміють причину поведінки місцевого терориста, пробували звертатися до Білгород-Дністровської ЦРЛ. Але там їм відповіли, що нічого не можуть вдіяти, бо це не їхній пацієнт. І взагалі, в нього навіть немає сімейного лікаря.
Про те, що їх сусід, знаючи про свій діагноз, жодного дня не провів в лікарні, люди й самі знають. Але як змусити його це зробити, ніхто й гадки немає. А той весь цей час «розмахує» своєю довідкою, перебуваючи у повній впевненості, що йому ніхто нічого не зробить.
Історія з жінками, що шукали порятунок в сусідки, сталася надвечір 7 вересня. А зранку у той самий день кривдник напав на іншу жінку, яка йшла з крамниці. Її він серед біла дня притиснув до стовпа та вимагав вступити з ним в інтимні стосунки. Причому прямо на місці і в спотвореній формі.
Такі ж самі пропозиції від чоловіка щоденно чують інші жінки в селі. Але найстрашніше те, що «залицяльник» оголюється прямо посеред вулиці, демонструючи жертвам свої статеві органи.
Події 7 вересня стали останньої краплею в чаші терпіння селян. Зрозумівши, що ніякого покарання кривдник, через якого люди вже бояться виходити на вулицю, знов не понесе, люди звернулися за допомогою до місцевого депутата. Вже вночі до села вдруге приїхав наряд поліції, якій врешті решт забрав буйного ексгібіціоніста.
У жителів села є інформація, що зараз чоловік знаходиться у психлікарні. Але чи це справді так, невідомо. Та навіть якщо й так, після лікування той знов повернеться до села, бо міські родичи явно дали зрозуміти, що ці проблеми їм ні до чого.
Поки ж люди насолоджуються покоєм та тишею. Сусіди, що живуть поруч, без побоювань виходять на вулицю поспілкуватися один з одним, бо навіть це для них довгий час будо недосяжною розкішшю. Але чи надовго?
P.S. Сьогодні вранці, коли стаття була вже готова до публікації, нам знову зателефонувала одна з мешканок Олексіївки. Жінка повідомила, що дебошир, від якого село сподівалося позбутися, знов вдома. До нього приходив дільничний, про щось розмовляв. І на цьому все. Тож, констатує наша співрозмовниця, спокійне життя закінчилося.
Діана ГЕРГІНОВА
