У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт про визнання гагаузів корінним народом України
09:22 11/05/2026
Група народних депутатів зареєструвала законопроєкт №15223 від 08.05.2026 про внесення змін до Закону України «Про корінні народи України» щодо визнання гагаузів корінним народом України». Відповідний документ, авторами якого є Руслан Горбенко, Максим Ткаченко, Сергій Козир, Віталій Войцехівський та Євгеній Брагар, передано на розгляд керівництва Верховної Ради, повідомляє видання «Південь сьогодні».
У документі зазначається, що на сьогодні законодавство України не містить чіткого правового визначення та механізму реалізації прав гагаузів, попри їхню відповідність критеріям корінного народу України.
«Гагаузи є історично сформованою етнічною спільнотою, яка проживає на території України, має власну мову, культуру, традиції та інституції громадського представництва. Водночас вони не мають власного національного державного утворення поза межами України, що відповідає критеріям, визначеним Законом України «Про корінні народи України». Крім того гагаузи як невід’ємна частина української нації бере активну участь у захисті України. Зокрема, у лавах Збройних Сил України проходять службу понад 600 військовослужбовців гагаузького походження, деякі з них удостоєні державних нагород, зокрема звання Героя України», – йдеться у законопроєкті.
Голова Асоціації гагаузьких товариств України Юрій Дімчогло, до якого наші журналісти звернулися з проханням прокоментувати вказаний законопроєкт, зазначив, що його реєстрація є дуже важливою подією. Але наразі в його ініціаторів та гагаузької спільноти, яка доклала зусиль до просування цієї ініціативи, попереду дуже багато роботи.
«Реєстрації законопроєкту передувало ґрунтовне наукове дослідження, яке підтвердило відповідність гагаузької спільноти критеріям Закону «Про корінні народи України». А зараз все залежить від політичної волі. Якщо гагаузів визнають корінним народом України, це буде для нас дуже важливим етапом. Адже таке визнання передбачає державне фінансування вивчення гагаузької мови, гагаузької освіти та культури», – зазначив Юрій Дімчогло.
На сьогоднішній день гагаузи, які не мають власної держави, компактно мешкають у п’яти країнах світу. Це Молдова, Румунія, Болгарія, Греція та Україна. Наша країна у цьому переліку посідає друге місце і є Батьківщиною для 32 тисяч гагаузів. Історично гагаузи проживають на території півдня Одеської області, зокрема в Болградському та Ізмаїльському районах, де сформувалися сталі громади, що зберігають власну культурну ідентичність, мову та традиції.
У червні 1998 року в Одесі було створено громадську організацію – національно-культурне товариство «Бірлік» («Єдність»), засновану нині покійним професором права Іллею Каракашом. Сьогодні це перше й найстаріше національно-культурне гагаузьке товариство очолює заслужений лікар України Петро Волков.
Пізніше, у червні 2007 року, в Києві гагаузами, які проживають у столиці України, було створено громадську організацію «Союз гагаузів України». Її очолив Василь Келіогло. А його помічницею стала професорка тюркології, українська гагаузка Тудора Арнаут.
Також у ті роки була створена громадська організація «Кардашлик» («Братство») у місті Рені Ізмаїльського району. Очолив її Іван Стандиков.
А у 2018 році Артем Булгару засновав громадську організацію «Гагаузлар». Як і усі попередні громадські організації, вона працює і донині.
28 червня 2018 року, на честь 20-річчя створення гагаузського громадського руху в Україні, усі ці чотири організації підписали меморандум про створення «Асоціації гагаузських товариств України», яку сьогодні очолює Дімчогло Юрій Дмитрович – двічі депутат Одеської обласної ради та двічі штатний радник голів Одеської обласної державної адміністрації.
У 2017 році була видана книга «Історія гагаузів України», яка стала результатом спільної восьмирічної праці відомого гагаузького історика й просвітителя, родом з України, який нині проживає в Республіці Молдова та працює в Академії наук Молдови – Степана Булгара, та Юрія Дімчогло. Ця книга й досі є найповнішим та найоб’ємнішим виданням про гагаузів України.
У розвитку національного й культурного руху в Україні гагаузи проявили себе, як видатні особистості в багатьох галузях розвитку української держави. Вони стали відомими у спорті: тренер національної збірної України з вільної боротьби Ігнат Грек; двічі чемпіон Європи та двічі срібний призер світу з таїландського боксу Михайло Васіліогло, який сьогодні є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України та несе службу в Сумській області; Семен Радулов– чемпіон світу з пляжної боротьби та бронзовий призер чемпіонату Європи з вільної боротьби.
У медицині – заслужений лікар України Петро Волков; заслужений лікар України, професор і доктор наук, повний кавалер орденів «За заслуги» І, ІІ і ІІІ ступенів та ордену Ярослава Мудрого – головний лікар Одеської «Міської клінічної лікарні №11» Микола Турчин.
В економіці – директор відомого на всю Україну одеського підприємства «Стальканат» Віктор Бороган, колишній депутат Одеської міської ради.
Зараз, у важкі часи для своєї Батьківщини, гагаузи показують себе як гідні воїни Збройних Сил України. Є приклади героїчних подвигів гагаузьких воїнів. Командир взводу «Джавелін», воїн із позивним «Гагауз» – Степан Драганов. Лише за перший рік війни він знищив понад 40 одиниць ворожої техніки. Також – полковник медичної служби Ілля Гайдаржи, який із 2014 року був головним лікарем мобільного військового госпіталю під Маріуполем, а нині очолює відділення травматології Одеського військового госпіталя і щоденно проводить десятки операцій. І найвищий за званням воїн-гагауз, Герой України – бригадний генерал Микола Палас. На жаль, гагаузький народ має загиблого Героя України, нагородженого посмертно Івана Кедика.
«Статус корінного народу – для нас не просто статус. Це необхідна умова для виживання гагаузького етносу як народу. Виживання культури та мови, які зараз, і це недарма, за визнанням ООН та ЮНЕСКО, є зникаючими», – додав у розмові з нашими журналістами Юрій Дімчогло.
Ініціатори законопроєкту наголошують:
«Зважаючи на наукові дослідження, зокрема довідку-обґрунтування доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАНУ Сергія Сегеди гагаузька спільнота України має всі підстави отримати статус корінного народу. Водночас чинне законодавство не забезпечує для цієї спільноти належного правового механізму реалізації прав, пов’язаних зі збереженням і розвитком її етнокультурної самобутності. І це при тому, що гагаузька мова включена до Переліку мов національних меншин (спільнот) та корінних народів України, яким загрожує зникнення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2024 р. № 670. Невизначеність правового статусу гагаузів обмежує можливості державної підтримки їхньої мови, культури та інституційного представництва, а також створює прогалини у реалізації державної політики щодо захисту прав корінних народів. Таким чином, прийняття цього акта є необхідним для усунення прогалин у правовому регулюванні, забезпечення рівних можливостей для збереження та розвитку культурної ідентичності гагаузького народу та послідовної реалізації державної політики у сфері захисту прав корінних народів України».
