У Суворовській громаді сподіваються збільшити врожаї у декілька разів: за рахунок чого планують це зробити
Суворовська зрошувальна система побудована 50 років тому. У 2022 році вона обслуговувала 1,1 тисяч гектарів, хоча взагалі охоплює майже 7 тисяч. Проте розширити площі зрошення до колись запланованих через поганий стан систем меліорації було не можливо. Про це розповіли у Державному агентстві меліорації та рибного господарства України, передає інформаційне агентство «Юг.Today».
Наразі, завдяки Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», такі системи можуть взяти у своє управління організації водокористувачів. Тим самим є можливість забезпечити їхнє оновлення та модернізацію.
Аграрії Суворовської громади, які здебільшого вирощують озимі зернові, соняшник та овочі, у грудні минулого року теж створили свою організацію водокористувачів під назвою «Вода життя».
А днями у рамках підготовки до реалізації субгранту щодо впровадження нових технологій зрошення, енерго- та водозберігаючого обладнання та автоматизації зрошення, який розпочала Програма USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО, експерти організації обстежили вказану зрошувальну систему.
«Головним напрямом субгранту є модернізація насосних станцій та об’єктів інженерної інфраструктури, і як результат – збільшення площ поливу та отримання членами організацій водокористувачів гарантованих врожаїв в умовах змін клімату», – зазначають у агентстві.
За словами фахівців, стабільне зрошення дозволить членам організації водокористувачів отримувати урожайність у 1,5-4 рази вище, ніж вони отримують на полях без поливу. Так, наприклад, озима пшениця у середньому дає 30 ц/га, а на зрошенні – 52 ц/га, а озимий ячмінь – 45 ц/га проти 66 ц/га відповідно. Ще більш вражаючу різницю демонструють олійні культури. Без поливу врожай озимого ріпака складає близько 9 ц/га, а на зрошенні – 23 ц/га. Врожайність соняшника ж за умови зрошування збільшується з 3 ц/га до 12 ц/га.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
