У Ренійській громаді в рамках міжнародної програми EGAP з’являться станції моніторингу якості повітря

Найближчим часом у Ренійській громаді з’являться станції моніторингу якості атмосферного повітря. Вони відкриються та діятимуть у рамках міжнародної програми EGAP, яка здійснюється в нашій країні Фондом «Східна Європа» у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України за підтримки Швейцарії. Про це повідомляє офіційний сайт Ренійської міської ради.
Як сказано в повідомленні, забруднення повітря пилом і шкідливими хімічними речовинами завдає значної шкоди здоров’ю людей, і в першу чергу це небезпечно для тих, хто страждає на алергію та захворювання органів дихання. Станції моніторингу якості повітря мають стати першим кроком до вирішення проблеми забруднення атмосфери. Моніторинг дозволить оперативно інформувати мешканців громади про рівень забруднення повітря, тобто громадяни зможуть отримати доступ до достовірних даних про вміст пилу в атмосфері, температуру та вологость повітря, атмосферний тиск та інші актуальні показники. Крім того, контроль за якістю повітря дасть можливість прогнозувати ймовірні періоди підвищення різних загроз для здоров’я населення та своєчасно реагувати на них. У довгостроковій перспективі результати роботи системи моніторингу якості атмосфери стануть основою для законопроектів у сферах екології та впливу господарської діяльності на довкілля.
На жаль, на офіційному сайті Ренійської міськради не уточнюється, коли саме, де і в якій кількості на території громади з’являться станції моніторингу якості повітря. Але цей крок можна охарактеризувати двома словами: давно пора.
Слід зазначити, що Ренійська громада в екологічному сенсі є відносно благополучною, проте на її території існують, як мінімум, три серйозні джерела забруднення атмосфери – Ренійська нафтобаза АТ «Одеснафтопродукт», Ренійський морський порт і міське сміттєзвалище, розташоване в околицях села Долинське. Зокрема, на нафтобазі та в порту регулярно здійснюється перевалка різних нафтопродуктів, у тому числі нафтоналивних вантажів. Отже, будь-яке порушення технології перевалки є потенційною загрозою для довкілля та людей. За останні 10 років такі порушення вже відбувалися. Ренійці досі пам’ятають випадок, коли під час перевалки газойлю (суміш рідких вуглеводнів) було порушено герметичність ємностей, внаслідок чого смердюче хімічне «дихання» буквально накрило місто.
Окрема і дуже болісна проблема – міське сміттєзвалище, яке існує поблизу села Долинське вже кілька десятиліть. Це звалище досі не відповідає нормам та вимогам, які діють для полігонів з утилізації твердих побутових відходів (ТПВ). Сміття тут час від часу горить, і сільські мешканці регулярно змушені дихати токсичним димом. Це призводить до того, що у Долинському спостерігається більш високий, порівняно з іншими населеними пунктами Ренійської громади, рівень захворювань (у тому числі онкологічних) дихальних шляхів. У 2019 році тодішній сільський голова Долинського Віктор Готка, спираючись на офіційну статистику районного центру первинної медико-санітарної допомоги, заявив про те, що на хронічні хвороби дихальної системи страждають понад 5% жителів, які фактично проживають у селі.
Долинська сільрада (тепер уже колишня) багато разів вимагала від Ренійської міськради закрити звалище і перенести його в інше місце. Проте міське керівництво стверджує, що на території громади немає земельних ділянок, де можна було б розмістити сміттєзвалище без створення нових загроз для екології. У підсумку проблема досі не вирішена, і перспективи її вирішення залишаються невизначеними.
Нагадаємо, що в Україні наразі немає єдиної державної системи контролю за якістю атмосферного повітря, хоча створення такої системи планувалося ще у 2015 році, коли наша країна підписала Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Зокрема, Україна взяла на себе зобов’язання привести своє законодавство у відповідність до директиви ЄС щодо якості атмосферного повітря. Цей документ передбачає, які забруднюючі речовини слід відстежувати, як визначати зони та агломерації для вимірювання параметрів забруднення, яким чином оцінювати якість повітря. Європейська директива також вимагає, щоб інформація про якість атмосфери була доступною для широкої громадськості.
У 2019 році український уряд ухвалив постанову, яка визначила перші практичні кроки для створення національної системи моніторингу якості повітря. Серед іншого Кабмін поклав певні обов’язки на місцеві органи влади. Але лише у березні 2021 року у Києві почали працювати перші пости моніторингу якості атмосферного повітря. В інших регіонах України цей процес перебуває на початковій стадії.
У Євросоюзі за якість повітря відповідає система Copernicus, до якої входять близько двох тисяч наземних станцій моніторингу, а також космічні супутники. Вони працюють безперервно, передають дані щогодини і тим самим формують індекси якості повітря – щогодинний, щоденний та щорічний. Цими індексами користуються уряди та інші організації європейських країн, які розробляють плани та стратегії, покликані зробити повітря чистішим.
Підготував Андрій ПОТИЛІКО
НА ФОТО: Ренійське міське сміттєзвалище біля села Долинське