У чому особливості та небезпека касетного боєприпасу балістичної ракети, яку використав ворог при обстрілі Одеси 29 квітня
29 квітня росія завдала по Одесі удару балістичною ракетою «Іскандер-М» з касетною бойовою частиною. Внаслідок цієї атаки на цивільну інфраструктуру загинули шестеро людей, понад 30 отримали поранення. Детальніше про те, що таке касетні боєприпаси, чим вони небезпечні та який радіус дії ракети «Іскандер» розповів для «Суспільне Одеса» викладач Національної академії сухопутних військ та військовий історик Андрій Харук, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Як пояснив експерт, «Іскандер» — це балістична ракета тактичного чи оперативно-тактичного призначення з максимальною дальністю пуску до 500 км. На озброєння армії рф ці ракетні комплекси надійшли приблизно 15 років тому і замінили комплекси «Точка-У».
«Ракета доволі розповсюджена. Має бойові частини різного типу: моноблочну, осколково-фугасну, може нести і ядерну. Також наявні касетні боєприпаси. Згідно з даними, вони мають 54 уражальні елементи. Але, як на мене, це применшені дані», — сказав військовий історик.
З погляду українського і російського права використання касетних боєприпасів не заборонені, підкреслив викладач Національної академії сухопутних військ. Однак, є міжнародні конвенції, які забороняють застосування боєприпасів невибіркової дії, якщо при цьому може постраждати цивільне населення:
«Під час застосування бомбочки, які не вибухнули, розсіюються. Потім цивільне населення підривається на них. Тобто, уявіть собі, кілька десятків чи кілька сотень таких мін лежить і вони можуть вибухнути у будь-який момент», — зазначив Андрій Харук.
Така ракета долітає до заздалегідь встановленої точки й вибухає саме в повітрі. Після того, як розірветься бойова частина, суббоєприпаси розсіюються по відповідній території.
«Уявіть, що ви несете відро із камінчиками і в певній точці його перевертаєте, висипаєте. Приблизно так працює і касетний боєприпас за визначеними координатами. Чим на вищій висоті відбувається розкриття, тим більше розсіяння», — прокоментував викладач.
Також він зазначив, що натрапити на такий боєприпас дуже небезпечно, адже них можуть бути наявні елементи, які не вибухнули, а при зіткненні слід викликати поліцію та саперів:
«Навіть за нормальних умов там закладається певний відсоток, який не спрацює. І зрозуміло, що людина, яка натрапить на такий суббоєприпас, дуже ризикує. Краще обходити їх десятою дорогою, викликати поліцію і саперів, вони з цим розберуться».
За словами військового історика, суббоєприпаси можуть спрацьовувати на дотик і від контакту розірватися, наслідки чого можуть бути трагічними:
«Дані суббоєприпаси розраховані на ураження не тільки живої сили, а і неброньованої техніки. Енергії уламків там вистачає для того, щоб людину пошматувати, а автомобіль перетворити в решето. Треба дуже обережно ставитись до таких незрозумілих знахідок», — застеріг Андрій Харук.
Фото – наслідки ворожої атаки по Одесі 29 квітня, Олег Кіпер
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
