У Білгороді-Дністровському суд виправдав колишнього поліцейського, якого звинувачували у хабарництві
Виходячи з матеріалів справи, вирок по якій було винесено 5 травня, у2015 році старший слідчий Білгород-Дністровського відділу поліції, розслідуючи дорожньо-транспортну пригоду, нібито запропонував підозрюваній за 900 доларів закрити справу і дав номер банківського рахунку свого знайомого. Тоді жінка-водій випадково, заїжджаючи в гараж, збила свою подругу, внаслідок чого та отримала перелом гомілки. Про це повідомляє інформаційне агентство «Юг.Today» з посиланням на «Судовий репортер».
31 грудня 2015-го жінка перерахувала частину коштів в сумі 10 тисяч гривень. Після цього в січні слідчий дав їй копію постанови про закриття кримінального провадження і начебто нагадав про решту грошей. У подальшому працівника поліції затримали.
Допитаний двічі у судовому засідання обвинувачений провину не визнав і говорив, що ніколи те, що йому інкриміновано, не скоював. Водночас стверджував, що підозрювана постійно йому телефонувала, пропонувала зустрітися про щось поговорити і бажала прискорити слідство. Жінка нарікала, що в неї двоє дітей, постраждає її репутація та просила закрити справу про ДТП.
Однак слідчий їй пояснював, що є спеціальна процедура розгляду справи, треба провести всі слідчі дії, і тільки потім буде ухвалено законне рішення.
Потерпіла відмовилася від участі в експертизі для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, повідомила, що нікуди зʼявлятися не буде, показання не даватиме і не бажає продовження розгляду кримінального провадження і підтвердила це листом відділу поліції. Слдічий запитував у експертів про можливість проведення судово-медичної експертизи без потерпілої, на що отримав відповідь, що це неможливо.
У грудні 2015 року від процесуального прокурора надійшла вказівка закривати провадження, у яких не можливо довести вину особи та немає складу злочину, що він і зробив.
Також обвинувачений пояснив, що чоловік, на чию картку надійшли гроші, не є його другом. Але вони знайомі: той колись підключав інтернет за місцем його мешкання, а в подальшому приблизно за пів року надавав послуги з обслуговування раніше встановленого інтернет-обладнання.
Захист доводив, що у справі немає жодного доказу того, що власник банківської картки передав отримані 10 тисяч гривень обвинуваченому.
Допитаний як свідок власник картки підтвердив, що ніяких дружніх стосунків з обвинуваченим не має, але надавав йому послуги з підключення інтернету. 31 грудня він отримав гроші на свою картку, на яку постійно надходить його зарплата. Тому він подумав, що це є заробітна платня або премія перед Новим роком.
А у 2016 році за його місцем проживання відбувся обшук. Свідка працівники поліції забрали для допиту, але він давати показаня на стадії слідства відмовився на підставі статті 63 Конституції. Після цього чоловіка добу утримували в ізоляторі тимчасового утримання. Наступного дня його спробували знову допитати і відпустили. Свідок сказав, що обвинуваченому гроші не передавав і про одержання ним неправомірної вигоди нічого не знає.
Суд вирішив, що предʼявлене обвинувачення не знайшло своє підтвердження. За його висновками, аудіозаписи і відеозаписи спілкування обвинуваченого і заявниці не надають можливості зробити однозначний висновок про те, що обвинувачений одержав неправомірну вигоду. Не зафіксовано висловлення вимог надання грошей, надання будь яких вказівок іншим особам з цього питання.
Встановлено, що на банківську картку третьої особи надійшли гроші від заявниці, але не надано доказів, що ці кошти призначались обвинуваченому за закриття справи. Так само не надано жодних доказів, що гроші потім передавалися обвинуваченому.
Допитані під час судового розгляду свідки із числа працівників Білгород-Дністровського відділу поліції пояснили, що їм достеменно не відомо про підстави закриття кримінального провадження і про факти отримання або планування отримання обвинуваченим хабара.
Показання заявниці не узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження, суперечать показам обвинуваченого та інших свідків, тому оцінюються судом критично. Тож суд не може беззаперечно стверджувати факт одержання обвинуваченим неправомірної вигоди виключно на показаннях єдиного свідка.
Крім того, суд узяв до уваги доводи, що захисту не відкривалися ухвали апеляційного суду та інші документи, що стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Тому матеріали проведення НСРД, зокрема, аудіозаписи, відеозйомка, були визнані недопустимими доказами.
Також суд погодився із твердженням сторони захисту щодо провокації злочину.
Протокол огляду мобільних зʼєднань підтверджує, що обвинувачений телефонував заявниці 14 разів, а вона йому — 27 разів.
Із аудіо та відеоматеріалів НСРД вбачається, що усі питання про передачу неправомірної вигоди обвинуваченому ставила саме заявниця, яка неодноразово говорила, що має гроші і намагалася передати їх обвинуваченому. І водночас немає доказів, що обвинувачений звертався до заявниці із проханням чи вимогою неправомірної вигоди.
Суд виправдав обвинуваченого у звʼязку з недоведеністю, що в його діях є склад кримінального правопорушення.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
