У Білгород-Дністровський бригаді розповіли про полеглого офіцера Володимира Гложика, який тривалий час вважався безвісти зниклим
Учора, 4 квітня, у Білгород-Дністровській райдержадміністрації повідомили трагічну звістку про загибель захисника України Володимира Гложика, життя якого обірвалося під час виконання спеціальних завдань в районі села Ясенове Донецької області 28 вересня 2024 року. Довгий час воїн вважався зниклим безвісти, однак, на жаль, інформація, в яку ніхто не хотів вірити, підтвердилась. У пам’ять про свого побратима розповіли у 808 Дністровській окремій бригаді підтримки, передає видання «Південь сьогодні».
У бригаді, де проходив службу Володимир, розповідають – лише зараз завершилися процедури ідентифікації, що підтвердило сумну звістку.
Володимир був родом з Донецької області. Свою долю, ще з дитинства, пов’язав зі служінням Україні: закінчивши навчання у Донецькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, вступив до Кам’янець-Подільського Національного університету імені Івана Огієнка, навчання закінчував в Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Після випуску проходив службу у 808 Дністровській окремій бригаді підтримки.
На різних посадах захисник виконував широкий спектр завдань інженерної підтримки, мудро та виважено керуючи підрозділами.
За виняткову мужність і успішне виконання завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності держави, підполковник Володимир Гложик був нагороджений відзнаками Президента України та Міністерства оборони України, серед яких «Вогнепальна зброя» та «Знак пошани».
«Патріот, мужній, принциповий, вольовий – саме такі риси були притаманні справжньому офіцеру, який до останньої хвилини свого життя був вірним Військовій присязі. Саме таким він залишиться в нашій пам’яті – надзвичайно сміливий воїн, надійний друг та мудрий наставник. Володимир був професіоналом інженерної справи, мав величезний досвід, завжди був відданий своєму обов’язку – захистити Україну від окупантів», – діляться спогадами побратими.
Понад усе Володимир мріяв про звільнення рідної Донеччини від ворогів, про мирне життя з родиною у квітучій країні, якій залишився вірним до останнього подиху. Віддав найцінніше – життя – за нашу незалежність і свободу.
Без люблячого батька залишились донька і син, без коханого чоловіка – дружина.
«Бойова родина 808 Дністровської окремої бригади підтримки висловлює глибокі співчуття та розділяє горе від втрати найдорожчої людини з родиною. Не забудемо, не пробачимо, помстимося! Вічна пам’ять та слава загиблому Герою!» – пишуть у бригаді.
Поховають Героя на Личаківському військовому цвинтарі, що у Львові.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – 808 Дністровська окрема бригада підтримки
