Шістдесят шість років у скарбничку кохання: історія пари з Болградського району

В Арцизькій громаді готуються підбивати підсумки конкурсу «Кохання-зітхання». Нагадаємо, що переможців оголосять вже завтра. А поки користувачі соцмережі віддають свої голоси за учасників, які їм найбільше подобаються, інформаційне агентство «Юг.Today» ділиться з читачами однією з історій кохання конкурсантів.
Чому ми обрали саме цих учасників? Бо історія їхнього кохання викликає захоплення, здивування та повагу.
Судіть самі, шлюбу Єлизавети Іванівни та Миколи Ілліча Арнаут вже майже 66 років.
Ця історія почалася дуже давно, ще в середині минулого століття, а точніше, в 1956 році.
«Зустрілися ми в Молдові, у школі, куди були спрямовані за розподілом. Микола Ілліч читав фізику, а я вела уроки фізкультури для дівчаток старших класів із дитячого будинку. Його чарівні очі під густими бровами я пам’ятаю і до сьогодні. Так і познайомились. Через рік ми одружилися і з гордістю носимо прізвище Арнаут», – розповідає Єлизавета Іванівна.
Далі подружжя переїхало в Україну до села Главани, де працювали у місцевій школі. Потім Миколі Іллічу запропонували посаду директора школи у селі Дмитрівка Болградського району.
«А в 1960 році ми повернулися до рідного села Нова Іванівка. Разом з чоловіком виховали двох дочок та сина. У нас один онук та одна внучка, дві правнучки. Після виходу на пенсію, ми зайнялися фермерським господарством», – додає щаслива дружина.
Микола Ілліч та Єлизавета Іванівна є частими гостями у сільському будинку культури. Вони беруть участь у заходах, присвячених святам «Трифон Зарізан», «Бабін ден», «Друге дихання», «День села».
«Дуже любимо із чоловіком ходити на базар. Четвер для нас – святковий день. Зранку йде приготування. Микола одягає свій улюблений костюм і, звичайно, краватку, а я навожу марафет і беру «кравчучку», чоловіка під ручку і з гордою ходою, наскільки це можливо, адже йому 92, а мені 84, йдемо на базар», – видає сімейні «таємниці» Єлизавета Іванівна.
Минулого року, 24 лютого, подружжя відзначало свій 65-річний ювілей – залізне весілля! Кажуть, що цей день залишиться у їхній пам’яті надовго. Це був перший день війни, але Єлизавета Іванівна та Микола Ілліч цілий день приймали привітання.
«Хтось дзвонив, хтось приходив до нас додому, а багато хто вітав у соціальних мережах. Сидячи за святковим столом, нас запитували: «А чи бувають у нас сварки? Як прожити таке довге життя разом?» І ми відповідали: «Потрібно любити один одного зараз, як уперше, вміти поступатися, як заведено у болгар: чоловік – головний, з ним сперечатися марно, вислухає, погодиться і зробить по-своєму». Ось так і живемо. Хочу побажати всім, хто нас знає, здоров’я, миру і міцного кохання! Божого благословення!», – поділилась секретом сімейного щастя Єлизавета Іванівна.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА