Що робити в разі хімічної небезпеки: небезпечні точки в Україні, зокрема на Одещині
росія може застосувати хімічну зброю в Україні або створити операцію «фальшивий прапор», звинувативши в цьому Україну. В якості «зброї» може використовуватись хлор або аміак, але іноді такі диверсії (порушуючи всі правила війни) влаштовують, уражаючи хімічно небезпечні об’єкти, тобто заводи та підприємства, де зберігаються хлор та аміак.
Не так давно ворог використав заборонену Женевською конвенцією фосфорну бомбу в Попасній Луганської області. А в ніч на 5 серпня внаслідок атаки армії рф стався витік аміаку на одному з підприємств Києва, на щастя рятувальники усунули небезпеку.
Видання «Рубрика» розбирає зони ризику та правила безпеки, про які варто пам’ятати, передає видання «Південь сьогодні».
Зони ризику в Україні
Київська область. Лише в межах Києва є 18 об’єктів, що становлять хімічну небезпеку через викиди хлору та аміаку. У прогнозованій зоні хімічного зараження цих об’єктів знаходиться понад 2260 осіб, площа прогнозованої зони хімічного забруднення становить 2875 км2, тож в зоні ризику знаходиться вся Київська область.
Особливу небезпеку для населення і навколишнього середовища становлять аміакопроводи, хімічне виробництво, відстійники, сховища небезпечних речовин тощо.
Найпоширенішими небезпечними хімічними речовинами на підприємствах хімічної промисловості є аміак, хлор, двоокис азоту, акрилонітрил, сірковий ангідрид, концентрована азотна та сірчана кислоти, метанол, бензол, карбамідо-аміачні суміші, їдкий натрій, формалін тощо.
На території Харківської області класифіковано 103 стаціонарних хімічно небезпечних об’єкти, на яких зберігається та використовується в процесі виробництва близько 21,256 тисяч тонн небезпечних хімічних речовин, по 8 районах області проходить аміакопровод «Тольятті-Одеса».
Тернопільська область також є зоною ризику, оскільки там розташовано стратегічні об’єкти з аміаком та хлором. Зараз їх взяли під підсилену охорону, щоб не допустити провокацій. Точне місцезнаходження цих об’єктів також не називають, з тих самих причин.
Одеська область також в зоні ризику через знаходження там «Одеського припортового завода» та аміакопроводу «Тольятті-Одеса».
Рівненська область. Завод із виробництва азотних добрив «Рівнеазот»
Запорізька область має одразу декілька небезпечних об’єктів.
ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», де для виробництва використовується хлор. Одночасно на території може зберігатися до 520 тонн хлору. Радіус можливого забруднення у випадку хімічної аварії — 11,5 км.
Державне підприємство «Кремнійполімер», де в процесі діяльності використовується хлор, якого одночасно може зберігатися до 246 тонн, та аміак — 50 тонн відповідно. Радіус забруднення у випадку хімічної аварії — близько 40 кілометрів.
Аміакопровід «Тольятті-Одеса». Не пролягає територією району, однак у випадку хімічної аварії від її наслідків може постраждати населення Миколай-Пільської та Широківської сільських рад. Радіус ураження — близько 22 кілометрів.
У Дніпропетровській області знаходиться єдине підприємство у країні з виробництва рідкого хлору — «Дніпроазот» у Кам’янському. Підприємство також є провідним постачальником мінеральних добрив (аміак, карбамід та аміачна вода); продуктів базової хімії (їдкого натру та синтетичної соляної кислоти) гіпохлориту натрію продуктів народного споживання.
Луганщина та Донеччина мають два великих заводи із виробництва азотних добрив:
ПАТ «Концерн Стирол» біля Горлівки
«Сєвєродонецьке об’єднання Азот» у Сєвєродонецьку
Як дізнатися, що на підприємстві сталась аварія або використано хімічну зброю?
Про небезпеку зазвичай оголошують по радіо, телевізору, основним каналом зв’язку із громадськістю. Іноді під час хімічної небезпеки вмикають сирену, проте в нинішніх умовах хімічна аварія — не єдина причина, з якої може лунати сирена, тож орієнтуватись краще на інші канали зв’язку. Інколи наслідки аварії можна побачити або відчути самостійно. Про ці ознаки варто знати, і в разі, якщо ви їх впізнаєте, потрібно негайно перейти в укриття.
Внаслідок пожежі на підприємствах, що виробляють азотні добрива, стається викид нітрозних газів. Хмара окису азоту піднімається в небо та має яскраво помаранчевий або жовтий колір. Це NO2, такі випарення також називають “лисячим хвостом”. Якщо концентрація азотної кислоти висока, то вона має специфічний запах.
У липні 2021 року аварія на азотному заводі сталась у місті Рівному. На щастя, тоді ДСНС вчасно ліквідувало аварію. Згідно з інформацією Служби, викиди газу, що сталися, не становили загрози життю та здоров’ю населення.
Також поряд із підприємствами, що виробляють азот, існує ризик викиду аміаку – газу, який не має кольору, майже вдвічі легший за повітря та має різкий запах, схожий на нашатирний спирт. Саме запах є індикатором викиду аміаку. Навіть якщо ви відчуваєте слабкий специфічний запах, необхідно вдаватися до відповідних заходів, оскільки людина починає відчувати аміак за його концентрації 37 мг/м³, а максимальна безпечна для людини концентрація — 20 мг/м³.
Хлор також є отруйною речовиною. У чистому вигляді він являє собою зеленувато-жовтий газ із різким запахом, але під час випаровування в повітря рідкий хлор утворює з водяним паром білий туман. Хлор, на відміну від випаровувань аміаку та оксиду азоту, важчий за повітря. Має специфічний запах звичайної хлорки.
Чим це небезпечно?
Оксид азоту (діоксид азоту) є особливо токсичним потужним окислювачем. Відноситься до списку сильнодіючих отруйних речовин. У великих дозах може стати найсильнішою неорганічною отрутою. Навіть у невеликих концентраціях він дратує дихальні шляхи, у великих концентраціях викликає набряк легенів.
Аміак також є токсичною речовиною та за потрапляння в організм через дихальні шляхи здатен викликати токсичний набряк легенів та тяжке ураження нервової системи. Внаслідок підвищеної концентрації аміаку в повітрі із людиною відбуваються наступні процеси:
Пари аміаку сильно дратують слизові оболонки очей та органів дихання, а також шкірні покриви. Це і сприймається як різкий запах.
Пари аміаку викликають велику сльозотечу, біль в очах, хімічний опік кон’юнктиви та рогівки, втрату зору, напади кашлю, почервоніння та свербіння шкіри.
При зіткненні зрідженого аміаку та його розчинів зі шкірою виникає печіння, можливий хімічний опік із бульбашками, виразками.
Скраплений аміак при випаровуванні поглинає тепло, і при контакті зі шкірою виникає обмороження різного ступеня.
Правильна евакуація
В разі атаки, що спричинила аварію на хімічному підприємстві, в першу чергу знайдіть укриття або приміщення. Щоб сховатися від хімічних речовин правильно, потрібно розуміти різницю між тим, як розповсюджуються хлор та аміак.
Аміак — легкий. Від нього легко можна сховатись у підвалах, але до верхніх поверхів він дійде дуже швидко. Бо піднімається вгору.
Хлор — важкий. Він одразу потече вниз, у ті самі підвали, та отруїть всіх, хто там сховався. Але він жодним чином не підніметься вгору, від нього можна сховатись на пагорбах, на даху, на верхніх поверхах тощо.
Якщо ви вже всередині, потрібно зробити такі кроки:
Щільно зачинити вікна та двері, вентиляційні отвори, димоходи;
Заклеїти щілини у вікнах папером чи скотчем;
Увімкнути телевізор чи радіо для отримання подальших вказівок;
Попередити близьких про небезпеку та можливу евакуацію;
Вимкнути побутові прилади та газ.
У разі евакуації:
Візьміть з собою аптечку;
Одягніться так, щоб залишилося якомога менше відкритої шкіри;
Використовуйте протигази або ватно-марлеві пов’язки, змочені водою або краще 2-5% розчинами питної соди (при ураженні хлором), оцтової або лимонної кислоти (при ураженні аміаком);
Залиште приміщення, використовуючи сходи;
На вулиці не біжіть, не торкайтеся будь-яких предметів, не наступайте у калюжі. Не їжте і не пийте нічого;
Якомога швидше залиште зону ураження, рухаючись поперек потоку повітря чи вітру.
Дії в разі отруєння хлором
Ознаки отруєння хлором: під час вдихання парів хлору виникає ураження легень, яке супроводжується набряком киснево-поглинальних альвеол, які під час кашлю можуть розірватися з виділенням мокроти з кров’ю, внаслідок чого людина гине від нестачі кисню.
Перша допомога при отруєнні хлором: одягніть протигаз і виведіть ураженого на свіже повітря. Робити штучне дихання не можна, необхідно у важких випадках застосувати кисневу інгаляцію. Повний спокій. Для зменшення подразнення − вдихання парів нашатирного спирту, промивання очей, рота, носа 2% розчином харчової соди.
Дії в осередку зараження:
Заплющити очі та затримати дихання.
Закутатися у верхній одяг і дихати крізь нього (можна змочити водою).
Не бігти.
Спробувати визначити напрямок вітру.
Виходити з зони зараження в бік, перпендикулярний вітру.
За неможливості вийти, спробувати залізти на високий предмет (стовп, драбину тощо), адже хлор стелиться по землі.
При виявленні будь-якого виду зараження — негайно дзвоніть за телефоном 101.
При отруєнні хлором потерпілого потрібно винести із зони зараження. При зупинці дихання — зробити штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промити 2% розчином питної соди або водою.
Дії внаслідок отруєння аміаком
У випадку розливу рідкого аміаку і його концентрованих розчинів не можна торкатися розлитої рідини.
Ознаки отруєння аміаком:
нежить, кашель, важке дихання, задуха;
підвищене серцебиття, порушена частота пульсу;
при контакті з рідким аміаком виникає обмороження, можливий опік з пухирями, виразки.
Перша допомога при отруєнні аміаком:
Одягніть протигаз і виведіть ураженого на свіже повітря;
Дайте подихати зволоженим повітрям (теплими водяними парами 10%-ного розчину ментолу в хлороформі);
Дайте ураженому теплого молока з «Боржомі» або харчовою содою;
При задусі необхідний кисень;
При спазмі голосової щілини забезпечте тепло на ділянку шиї, теплі ванночки, інгаляцію;
При зупинці дихання проведіть серцево-легеневу реанімацію;
При потраплянні в очі промийте водою або 0,5-1%-ним розчином квасців, вазеліновою або оливковою олією;
При уражені шкіри − обмийте чистою водою, зробіть примочки з 5%-ного розчину оцтової, лимонної або соляної кислоти.
Що потрібно знати про фосфорні бомби?
Згідно з міжнародним законодавством, фосфорні боєприпаси дозволені до застосування по військових об’єктах. Однак згідно з Протоколом III до Конвенції про конкретні види звичайної зброї, фосфорні заряди заборонено використовувати всередині або поблизу населених областей.
Як дізнатись, що це фосфорна бомба? Під час вибуху вночі фосфорний заряд помітно світиться. Вдень дію фосфорного заряду можна відрізнити від інших боєприпасів через густий їдкий білий дим та яскраві іскри, які розлітаються під час вибуху.
Чим це небезпечно? Фосфорна бомба викликає значні пожежі, які дуже важко загасити. Через високу температуру горіння фосфорний заряд підпалює все навкруги. Плавиться все (дерево, метал, тіла людей та тварин), палає все. В радіусі до 150 м біля епіцентру вибуху у людей обвуглюється шкіра навіть під одягом.
Як це впливає на організм? При потраплянні на відкриті ділянки шкіри частинки фосфору викликають важкі опіки. Білий дим проникає в легені та випалює їх (якщо його вдихнути поряд із вибухом або він зайде у приміщення). Після потрапляння фосфору всередину організму відбувається отруєння, за ним слідує смерть. Смертельна доза для людини становить 0,05 — 0,15 г.
Перша допомога при ураженні фосфором:
Сам фосфор горить під час взаємодії з киснем, отже гасити його потрібно великою кількістю води або мокрим піском.
Якщо частинки фосфору потрапили на шкіру, шерсть — нейтралізувати водою, вологою тканиною тощо.
Від диму може допомогти протигаз, респіратор; у випадку тварин – мокра тканина, яка не заважатиме диханню. Після надання першої допомоги тварину необхідно показати ветеринару для подальшого огляду, а людям треба звернутись до лікаря.
