Що небезпечніше для Арциза – падаючі гілки чи перспектива перетворення на пустелю?
«З великим болем та соромом дивлюся на те, що зробили комунальне підприємство міста та керівництво Арцизької громади з парком на території колишнього військового містечка – по вулиці Калмикова. Безграмотно, жорстоко покалічені всі дерева в сквері біля дитячого майданчика. Це що? Піклування про людей чи чистий популізм керівництва громади?». Таке питання поставив а своїй сторінці в Фейсбук депутат Арцизької міської ради Павло Целіков. І додав до статті кілька фото, на яких видно результати роботи комунальників, які відреагували на скарги мешканців.
Так, дерева залишились без крон саме через скарги жителів міста на те, що вони становлять небезпеку.
«Боляче і соромно мені дивитися мені тому, що я – депутат міськради і маю до цього відношення. З дитинства пам’ятаю цей парк, цей шелест листя по вечорам, наче дощ йде… Ще у складі комісії міськради я виїжджав туди, і ми дивилися, як правильно провести санітарну обрізку. Горе-спеціаліст з благоустрою нотував, записував всі рекомендації (де і що треба зробити, аби зберегти дерева і запобігти виникненню небезпечних ситуацій)», – розповів читачам Павло.
Але, за його словами, працівники комунального підприємства просто знищили дерева. І з цим, подивившись на фото, важко не погодитись.
Інформаційне агентство «Юг.Today» вже розповідало про подібну ситуацію в місті Татарбунари. Але, порівнюючи фото з обох локацій, можна сказати, що татарбунарські комунальники ще пожаліли дерева. Бо вони хоч намагалися залишити якісь гілки. Натомість в Арцизі від багаторічних велетнів залишили одні пеньки, просто дуже високі.
Читачі скажуть, що обрізку дерев мали проводити згідно встановлених норм. І будуть абсолютно праві. Але ким встановлених норм? Єдиний документ, що регулює догляд за деревами в містах та селах, – Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України від 10.04.2006 року.
Фахівці кажуть, що ці правила, в принципі, застарілі, хоча з ними в чомусь можна змиритися. А от догляд за кроною в них детально не прописаний, проте саме ці процедури найбільше викликають питань у профільних спеціалістів та громадськості.
Тож виходить споконвічна колізія – що не заборонено, то дозволено. Тому, аби врегулювати питання, кожне місто прописує свої правила догляду. І дуже щастить, коли до їх складання прикладає руку людина, яка має профільну освіту.
У нас, звичайно, такої освіти немає. Тому довелося шукати інформацію про кронування дерев в інтернеті.
Так ось, фахівці вважають, що застосування топінгу у сучасній арбористиці (арбористика – це комплекс заходів, спрямований на лікування дерев, видалення частин дерев, які постраждали від хвороб або з інших причин) є недоцільним. Якщо дерево потребує обрізки більше однієї третьої крони, то його необхідно зрізати, а на його місці висадити нове.
Стисло особливості кронування дерев та вимоги щодо його здійснення виглядають так:
- Горизонтальні гілки повинні зрізатися перпендикулярно землі. Інакше на спилі в подальшому будуть накопичуватися сніг і вода. А це, в свою чергу, може призвести до підгнивання.
- Вертикальні гілки спилюють з тієї ж причини під гострим кутом (приблизно в 45 градусів).
- Не надто товсті гілки бажано зрізати під самий «корінь». Тобто якомога ближче до стовбура. Сучки, які залишилися на дереві, часто починають гнити.
Виходячи з вищевказаного обрізати стволи горизонтально аж ніяк не дозволяється. Простіше кажучи, зробити так – це приректи дерево на неминучу загибель.
Саме про це й пише в своєму пості Павло Целіков.
«Я дуже прошу голову Арцизької громади, директора КП «Благоустрій» та тих «заявників» сфотографуватися на фоні результату своєї роботи, щоб на задньому плані, за обличчями, чітко було видно все, що вони наробили в тому парку. «Професіональна і блискуча» робота! Дерева понівечені та покалічені без найменшого розуміння того, як проводиться санітарна або омолоджувальна обрізка гілок. А беручи до уваги той факт, як це зроблено, зрозуміло, що дерева навіть відновитися вже не зможуть, занадто великі стовбури спиляні дуже низько, місця зрізів не загоються, дерева почнуть гнити зсередини», – звертається до всіх, хто є причетним до варварської обрізки зелених насаджень, депутат.
А ще питає, «а куди ж влітку у спеку підуть ті скаржники, котрі так боялися, що на них впаде гілка з дерева?»
«Адже тіні тепер у парку не буде. Правильно, підуть ховатися від спеки під інші, великі дерева… і знову боятимуться, що на них впаде гілка? Та вони тоді всі дерева в місті знищать! Можливо, їм краще просто не гуляти під деревами, коли вітер сильний? Серед тих обрубків точно гуляти вже не схочуть», – відповідає сам собі автор.
Щодо до загрози, яку можуть становити дерева для дітей, то Павло впевнений, що в місті є набагато більш небезпечні об’єкти, але вони нікого не цікавлять.
«Якщо взяти до уваги Арциз-2, то найбільша загроза там для дітей – не дерева, а кількість «заброшок», занедбаних будівель, де дітлахи постійно грають та збираються, це проводи, які звисають так, що до них може дотягнутися будь-яка дитина (навпроти дитсадка), це відкриті колодязі, зграї безхатніх собак, аварійні фасади, які вже давно сиплються…», – розповідає Павло.
На його думку, ці проблеми влада не поспішає усувати, адже не бачить в цьому для себе ніякої вигоди.
«Звісно, це не дрова, які можна реалізувати. Влада може казати, що вони дрова не реалізують, але не треба бути дуже кмітливим, аби зрозуміти, що дрова – це ресурс, який можна використати для досягнення своїх цілей. І це не погано, якщо не знищувати дерева у парках, а пиляти те, що дійсно потрібно пиляти. …Одним словом, все в нас безпечно, залишилось тільки дерева спиляти», – розмірковує депутат.
А ще Павло каже, що йому прикро спостерігати, як в сусідній громаді висаджують великі й дорогі сосни та регулярно запрошують до себе ландшафтного дизайнера з Арциза. А в самому місті для такого фахівця роботи немає.
Проблема, про яку пише Павло, типова майже для усіх населених пунктів на півдні Одещини. Адже люди, які живуть в цій місцевості, знають як важко в нашому кліматі вирощувати дерева. І з кожним роком це стає ще важчим.
Дерева, які зараз почали заважати деяким містянам, – це переважно в’язи, які садили ледь не століття тому. При належному догляді вони можуть рости і до трьохсот років. А якщо за ними доглядатимуть такі «фахівці», як зараз, є всі шанси, що вже ті діти, за яких зараз так непокояться їхні батьки, житимуть в пустелі серед міста. Це вже не говорячи про їхніх дітей та онуків.
Тож може варто шукати якусь «золоту середину» в цьому питанні? Ну і, звичайно, спосіб зробити так, щоб за обрізку дерев все ж відповідали професіонали з відповідною освітою та досвідом?
Діана ГЕРГІНОВА
Головне фото іллюстративне
