Румунія розпочинає вимірювання глибин в Кілійському рукаві Дунаю та планує одержати доступ до українського гирла Бистре

З 16 березня Румунія розпочала вимірювання глибин в Кілійському рукаві Дунаю.
Про це повідомляє видання Radio Romania Constanta, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Румунська сторона інформує, що найближчими днями розпочне також вимірювати глибини й у каналі гирла Бистре, розташованому на українській території.
Міністерство транспорту Румунії проведе перевірки, щоб з’ясувати, Україна проводила днопоглиблювальні роботи чи роботи з експлуатаційного обслуговування та чи може це нести ризик для біорізноманіття дельти Дунаю.
Процедура триватиме 10 днів, в зону буде дозволено доступ трьох вимірювальних суден румунської Річкової адміністрації Нижнього Дунаю.
У Румунії повідомляють, що на заміри глибин на каналі гирла Бистре українська сторона ще не надала письмової згоди та стверджують, що це було встановлено під час раундів переговорів, які відбулися, у тому числі за посередництва Єврокомісії.
«Письмова угода вкрай необхідна, оскільки канал повністю знаходиться на території України, країни, яка перебуває у стані війни, і потрібні гарантії безпеки та допомога для румунських спеціалістів, які будуть проводити вимірювання», – підкреслює румунська сторона.
Наразі судна чекають на якорі в Periprava, в повіті Тулча, щоб отримати «зелене світло» та розпочати дії, узгоджені під час переговорів.
Дані будуть оброблені через 30 днів, лише тоді стануть відомі результати, повідомили джерела в Мінтрансі Румунії, які цитує TVR.
Нещодавно міністр навколишнього середовища Румунії Танчос Барна заявив, що лише після цих вимірювань і аналізу стоку можна буде визначити, чи впливають днопоглиблювальні роботи на дельту Дунаю чи ні.
Наразі Україна призупинила всі роботи.
Зазначимо, що влада Румунії, посилаючись на Єврокомісію, стверджує, що основним транспортним шляхом на Дунаї залишається Суліна, яку необхідно модернізувати.
Нагадаємо, через недостатні глибини гирла Бистре майже всі судна, завантажені в українських дунайських портах, прямували в Чорне море через румунський Сулінський канал, що призводило до величезних черг, отже наносило збитки судновласникам та українським аграріям. Днопоглиблювання гирла Бистре має вирішити проблему з чергами та пришвидшити рейсовий оборот суден.
17 лютого Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомило, що за розпорядженням адміністрації порту «Ізмаїл» було збільшено рівень осадки суден на ділянці від нульового кілометра гирла Бистре до 116-го кілометра Кілійського гирла Дунаю. Якщо до повномасштабної війни максимальна осадка становила 3,9 метра, то тепер збільшилась до 6,5-7 метрів. У міністерстві зазначили, що це відбулось у рамках програми ЄС «Шляхи солідарності» з розвитку альтернативних логістичних маршрутів для українського експорту.
Румунія відразу висловила занепокоєння тим, що будь-які роботи на водному шляху через спільну дельту Дунаю можуть загрожувати дикій природі на об’єкті Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та порушити міжнародні угоди про захист навколишнього середовища.
На це заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков відповів, що Україна не порушила жодних домовленостей, поглибивши гирло Бистре на Дунаї для збільшення експорту продовольства з портів Ізмаїл, Усть-Дунайськ та Рені. Наша держава готова продемонструвати Румунії роботи, які вона провела.
«Ми офіційно сповістили румунську сторону ще в серпні 2022 року про те, що будемо проводити оперативне днопоглиблення, тобто очищення від наносів, і не отримали жодних коментарів», — сказав в інтерв’ю Reuters Юрій Васьков.
У середині 1990-х років глибина каналу була 6,5 метри, але протягом багатьох років Україна не проводила днопоглиблювальних робіт, що призвело до накопичення мулу.
«Ми не бачимо проблеми – це не нове будівництво, а експлуатаційне поглиблення», – підкреслив Васьков, додавши, що днопоглиблювальні роботи спрямовані на те, щоб канал був достатньо глибоким для проходження суден осадкою до 6,5 метрів.
Україна транспортує зерно гирлом Бистре, оскільки розвиває альтернативні маршрути для його експорту, тоді як доступ до чорноморських портів обмежений через вторгнення росії.
Альона ХОДАРЧЕНКО