Знову вільні: на півдні Одещини відроджуються водно-болотні угіддя

Два з половиною роки тому на річках Когильник, Кагач та Сарата у верхів’ї Сасику були знесені десять застарілих гребель і пересипів, побудованих ще за радянських часів. Моніторинг природної системи, який проводиться разом з Дунайським біосферним заповідником після відновлення водотоку, показує, що природа поступово повертається до життя. Про це повідомляє інформаційне агентство «Юг.Today» з посиланням на Rewilding Danube Delta.

Верхів’я Сасика є водно-болотними угіддями міжнародного значення. Після відновлення водотоку на річках природа поступово повертається до життя.  
Орнітолог Максим Яковлєв відвідує верхів’я Сасика, що є водно-болотними угіддями міжнародного значення, кілька років поспіль та проводить облік птахів в гніздовий період.

Цього року через обмеження, спричинені війною в Україні, науковець зміг обстежити тільки частину території.

Птахи були обрані об’єктом моніторингу, тому що вони швидко реагують на зміни у природі, за ними досить легко спостерігати, а також вони опосередковано відображають чисельність й інших груп тварин, якими вони харчуються.

Вчені розповідають, що після усунення перешкод на річках, на раніше сухі ділянки зайшла вода, відновивши мілководні луки. Зараз тут нагулюється малеча риб, зустрічаються численні комахи, що приваблює навколоводних птахів.

Загалом за два роки на більшості ділянок, які було відновлено, збільшилося видове різноманіття та чисельність птахів, що харчуються та гніздяться. Серед них можна помітити чепуру велику, гуску сіру, лебедя-шипуна, лиску та інших, які побудували гнізда та вивели пташенят на тих ділянках, де вони вже багато років не зустрічалися на гніздуванні.
«Найбільш приємно було вперше відмітити гніздування чепури великої в заростях очерету безпосередньо на руслі річки Когильник. Колонія розташувалася саме біля мілководних ділянок, які утворилися після знесення насипу. Окрім того, деякі види птахів, серед яких червонокнижні кулик-довгоніг та чоботар, на гніздуванні в дельтовій частині річки Сарата взагалі зустрічаються вперше за весь період спостережень. Це також свідчить про створення умов, придатних для їх гніздування та харчування», – ділиться спостереженнями Максим Яковлєв.

Отримавши шанс, природа швидко повертається до життя та розквітає після довгого періоду занепаду. До того ж зараз, під час війни, менше людей відвідують ці території та турбують диких мешканців, що також сприяє розмноженню птахів та інших тварин.

Так, кулик-довгоніг на гніздуванні в дельтовій частині річки Сарата зустрічається вперше за весь період спостережень. Птахи, які є дуже чутливими до змін в екосистемі, це добре демонструють. Вони з’являються там, де їм добре. Але в той же час, ця межа є досить крихкою, наразі про стабільність не може йти мови, адже річки ще залишаються в полоні дамб вище за течією та мають цілу купу екологічних проблем, попереду ще дуже багато роботи з відновлення чи збереження цих цінних територій.