Тонкий одеський гумор, або як пам’ятник Катерині може надати соціологам цікаву тему для дослідження
Вже майже десятиліття Україна позбавляється радянської та рашистської топоніміки. Деякі перейменування вулиць та зноси пам’ятників відбуваються швидко та безболісно, деякі викликають суперечки у суспільстві, а деякі у прямому сенсі проходять з кров’ю.
Але одесити мабуть не були б одеситами, якщо б не зробили спробу приправити цей процес гумором. Щоправда, те, про що далі піде мова, більше схоже на сарказм.
А мова піде про пам’ятник Катерині ІІ в Одесі. Зносити чи не зносити цей «символ міста» одесити сперечаються не перший рік. Але після повномасштабного російського вторгнення прихильники позбавлення «спадку імперії» вирішили винести це питання на розсуд широкого загалу розповсюдженим наразі шляхом створення петиції на сайті Президента.
Та ще й не однієї петиції. «Знести пам’ятник Катерині ІІ в Одесі» – таку назву має петиція, розміщена на сайті Стефанією Цегельник 28 червня. Документ майже набрав необхідну кількість підписів, його підтримали 23 824 користувачі. Враховуючи те, що до кінця терміну для збору є ще 78 днів, зрозуміло, що прохання точно потрапить на розгляд очільника держави.
Але за кількістю голосів цю петицію випередило ще одне звернення, в якому фігурує той самий пам’ятник. Наприкінці травня Олексій Матвеєв зареєстрував на сайті документ з наступною назвою «В Одесі замінити пам’ятник Катерині ІІ на пам’ятник американському актору Біллі Геррінґтону». Для тих, хто не цікавиться кіноіндустрією, коротенька довідка з Вікіпедії: «Вільям Ґлен Гарольд Геррінґтон — актор, модель, найвідоміший зніманнями в порнофільмах 1990-х років. Став відомим інтернет-мемом завдяки низці гей-порнофільмів на відеохостингах».
Необхідну кількість голосів ця петиція вже набрала, тож невдовзі Президент має її розглянути та надати офіційну відповідь.
Свою пропозицію прибрати одіозний пам’ятник автор пояснив наступним чином:
«Катерина ІІ є контроверсійною історичною постатью що своїми діями завдала великої шкоди Українській державності та культурі. Сам факт встановлення цього пам’ятника був страшною помилкою та кожен день його подальшого існування сигналізує про те що Одеса знаходиться у зоні російського культурного впливу. Настав час це змінити».
Щодо постаті її наступника на постаменті аргументація, як на наш погляд, дуже схожа на неприхований, хоч і досить тонкий сарказм:
«Пропонується проект пам’ятнику, де актор Біллі Геррінґтон буде сидіти за барною стійкою з пляшкою пива. Таким чином ми будемо у виграші одразу по декільком пунктам:
1. Відмова від сумнозвістно російської спадщини та гучна заява, що Одеса це не якесь провінційне містечко російської імперії. Що Одеса не є частиною російської культури, а має свою культуру та почуття гумору.
2. Чіткий сигнал України про підтримку ЛГБТ спільноти;
3. Це весело та смішно.
4. Усі студенти Одеських ВНЗ після отримання диплому зможуть випити пива з Біллі Геррінґтоном.
5. Постать Біллі Геррінґтон має великий культурний вплив в інтернеті та поява такого пам’ятника стане дуже популярним туристичним аттракціоном.
4. Таємно.
5. Меми».
Ні в якому разі не маючі на меті принизити представників ЛГБТ-спільноти та порноїндустрії, ми все ж таки висловлюємо надію на те, що одесити знайдуть серед історичних постатей ту людину, яка має заслуги перед містом та гідна зайняти постамент, що тепер вже обов’язково звільниться від ганебного спадку.
Але в усій цій історії так і проглядає тема для цікавого соціологічного дослідження про підтримку ідей суспільством та роль почуття гумору в цьому процесі.
А кого б ви «посадили» на цей постамент?
