Що спільного між «треницєю» з Нових Троян та козацькою «соломахою» — цікавий кулінарний експеримент від Володимира Полторака (відео)

«Я була маленькою дівчинкою, ходила до бабусі… Нас там збиралося п’ять-сім онуків. Бабуся ж повинна була чимось нас нагодувати. А це робиться швидко…». З цих слів починає свою розповідь літня мешканка села Нові Трояни, до якої в рамках зйомки циклу передач «Їсторії Південної Бессарабії» від Суспільне» завітав науковець Володимир Полторак.
До речі, літера «ї» на початку слова «Їсторії» – не помилка. Бо професор досліджує історію через «їжу». Каже, що смаки розповідають про історичне минуле краще, ніж підручники.
Тож чергову сторінку своєї відео книги Воломир Полторак вирішив розкрити читачам саме тут, у колоритній хатинці в селі на півдні Одещини.
Трениця – від слова «терти». Це вчений точно запам’ятає, бо бабуся для початку доручила йому саме це заняття – терти борошно з водою. Для тих, хто захоче приготувати цю страву, уточнюємо: вода повинна бути холодною. А крихти потрібно робити якомога меншими.
Сама ж господиня тим часом підсмажила на олії цибулю, теж дрібно порізану, додала до неї паприку та налила води. А коли вода закипіла поклала до казана просіяні від борошна крихти.
Вариться страва швидко. Вже за кілька хвилин Володимир ласував справжньою треницею. Як додаток до цієї справжньої селянської їжі бабуся запропонувала справжню болгарську бринзу, що, за словами вченого, ще підсилило смак.
Після обіду на професора чекала екскурсія сільською хатою, де на підлозі ще стелять домоткані килими, а в окремій кімнаті лежать подушки «на смерть». Її господиня не боїться, каже, що це Христос вмер. А ми хто, щоб смерті боятися? Вважає, приготуватися треба завчасно, щоб потім рідні не шукали, у що вдягнути.
Килими бабуся ткала сама з вовни, яку пряла теж власноруч, готувала дітям придане. Але ті забирати «немодні» прикраси для стін не схотіли. Тому й залишились килими тут у хаті на підлозі тієї самої кімнати, яка в болгарських домівках використовується кілька разів у житті…
За традицією після приготування страви в гостях у мешканців Бесарабії Володимир Полторак поїхав до відомого шеф-кухаря Андрія Величка, щоб реконструювати аутентичну страву в його «лабораторії». Але перед цим показав глядачам залишки старовинного млину у селі Задунаївка та розповів історію появи та подальшої культивації у XVIII столітті пшениці-арнаутки. На думку вченого, саме розповсюдженню цієї культури забов’язані своєю появою не тільки «сільський фастфуд» – трениця, але й італійські макарони.
До лабораторії вчений прибув, як завжди, не з порожніми руками. Шеф-кухарю він привіз голівку часника та пакунок гречаного борошна, історію походження гречки та рецепт української козацької страви з XVII-XVIII століття під назвою «соломаха».
Цікаво, що у процесі спілкування, чоловікі дійшли висновку про «родинні зв’язки» «соломахи» та традиційного для липован «саламуру», що теж робиться з часнику. Та зійшлися у думці, що навіть найпростішу страву можна зробити смачною, якщо додати трохи фантазії та часнику.
Гречану «соломаху», приготовану тільки з води, борошна та солі, кухари перебили блендером та полили часниковою «соломахою» – так, обидва компоненти страви в старовинній книзі рецептів мають однакову назву. Кажуть, вийшло дуже смачно. Ми ж можемо їм або повірити на слово, або передивитися відео та спробувати зготувати і «треницю», і «соломаху» самим.
Та чекати на нові «їсторії» від справжніх знавців та поціновувачів історичного минулого та смаків півдні Одещини.