На збиття є лише кілька секунд: військовий моряк з Миколаївщини вправно збиває ворожі ракети за допомогою радянського ПЗРК
Йому 26 і до 2014 він не планував пов’язувати своє життя з армією. Проте війна внесла свої корективи в його плани на майбутнє. У 2019 році після здобуття вищої освіти Михайло з Миколаївщини служив строкову службу, де і спробував себе у морській справі. Про це повідомляє АрміяINFORM, передає Юг.Today.
«У Навчальному центрі запропонували спробувати себе у морській справі. Одразу погодився, бо було неабияк цікаво піднятися на борт корабля. І я жодного разу не пошкодував, – ділиться спогадами Михайло. – Вже через два місяці підписав контракт і твердо вирішив, що докладу всіх зусиль, аби стати найкращим у своїй справі».
Дане собі слово Михайло стримав: він не гаяв часу і постійно навчався. Зокрема, у Навчальному центрі ВМС ЗС України хлопець проходив курси на тренажерному комплексі ПЗРК «Ігла», а ще набував неоціненного досвіду під час виходів у море та міжнародних навчань. Чи думав він, що вже зовсім скоро йому доведеться всі ці знання застосовувати на практиці й далеко не задля того, аби отримати гарну оцінку? Певно, ні.
«24 лютого я був на вахті. Вночі дали сигнал «Бойова тривога». А десь о 4-й ранку побачив перший пуск ППО. Спочатку подумав, що це салют, але ще хвилина і ми всі усвідомили, що почалося… Перший тиждень не могли ні їсти, ні спати. Було важко, насамперед морально, бо у кожного краялося серце за рідних. Але з часом справилися, адже розуміли – не маємо права на зайві емоції. Річ у тім, що ми тут, мов одне ціле, кожен – на своєму місці. І від того, як ти виконуватимеш свою роботу, залежатиме доля всього екіпажу. Особливо тепер, коли ціна помилки вкрай висока», – говорить військовий моряк.
Щоб захопити ракету у «приціл», у оператора ПЗРК «Ігла» є лише кілька секунд. Тому після сигналу «повітряна тривога» Михайло уважно вдивляється у темряву, бере «Іглу» на плече і чекає наближення об’єкту. Коли ворожа ракета пролітає майже «над головою» військовий робить пуск «навздогін». Лише два удари серця і ціль вражена.
«Ракети, які окупанти випускають по мирних містах України, цілком реально збити, головне – їх зафіксувати. Та й не лише ракети, будь-які повітряні засоби противника. Для цього ми тут несемо службу», – каже військовий моряк.
Михайло вірить, що незабаром Україна здобуде довгоочікувану перемогу і наразі робить усе можливе задля того, щоб ворожі ракети не долітали до місця призначення…
