Родина з села Болградської громади простягнула руку допомоги малолітнім дітям з Чорноморська, які тривалий час жили одні
Вже майже місяць як до патронатної родини Гусейнових в селі Табаки Болградської громади було влаштовано п’ятьох малолітніх дітей з Чорноморська, що залишилися без належного батьківського піклування. У Болградському районі родина Гусейнових єдина патронатна, а також є однією з 13 на Одещині. Про родину та дітей, яким вона простягнула руку допомоги, неодноразово розповідалося у дописах Болградської міськради, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
З Чорноморська до родини Гусейнових потрапили два дворічні хлопчики (двійня), ще два чотирьох та шести років, а також їхня дванадцятирічна сестра. Усі діти народжені від однієї матері та від різних батьків, місцеперебування яких наразі невідомо.
Ще взимку цього року перед органами захисту прав дітей Чорноморської міської ради постала жахлива картина, коли вони навідалися у квартиру, де мешкали ці діти. Вони були самі, голодні, не мали ані спідньої білизни, ані взуття. А їхня матір не з’являлася вже тривалий час. Її місцеперебування й досі невідомо. У зв’язку з цим на той час хворі діти були вилучені з квартири та доставлені у міську лікарню Чорноморська. Після цього виконавчим комітетом Чорноморської міської ради була надана позовна заява до суду про позбавлення матері батьківських прав.
Паралельно з тим виконком Чорноморської міськради звернувся до мера Болграда Сергія Димитрієва з офіційним проханням посприяти у розв’язання питання щодо влаштування малолітніх дітей до патронатної родини Гусейнових на території громаді. Адже саме в цій родині діти могли б бути усі разом, а не розлученні по різних закладах, як це й було до їх приїзду у село Табаки.
Тож, Болградська громада в особі міського голови Сергія Димитрієва та патронатної родини Гусейнових надали офіційну згоду допомогти дітям.
«Ми раді допомогти, тим більше можемо це зробити. Адже не ділимо дітей на «своїх» і «не своїх», – підкреслив Болградський міський голова Сергій Димитрієв, підписуючи тристоронній договір про патронат над дітьми з міста Чорноморська. Свої підписи під документом також поставили в. о. Чорноморського міського голови Ігор Лубковський та подружжя Гусейнових.
Слід зазначити, що перед потраплянням дітей безпосередньо у патронатну родину, їх було доставлено до педіатричного відділення Болградської ЦРЛ для перевірки стану здоров’я. Як виявилося, діти почували себе добре.
Згідно з положенням та підписаним договором, усі п’ятеро будуть перебувати у патронатній родині впродовж трьох місяців. Якщо після закінчення цього терміну ситуація з рідною матір’ю дітей не зміниться, буде укладено додаткову угоду про патронат ще на пів року. Однак, якщо навіть через пів року питання не зрушить з місця, то їх залишать під патронатом на період дії воєнного стану.
«Перебування дітей в патронатній родині – у нас на постійному контролі. Вони добре пройшли реабілітацію, їхні патронатні батьки зараз роблять все необхідне для отримання дітьми дошкільної та шкільної освіти та усіх необхідних вакцин. Адже лише старша дитина на момент їх вилучення мала хоч якісь з них. Умови для життя у родині для них також створенні, а головне – діти під наглядом й оточені батьківською турботою, яку не знали, на жаль, у рідній сім’ї», – розповіла очільниця служби у справах дітей Болградської міської ради Марина Мохначева.
Загалом Болградська громада стала однією з дев’яти громад області, яка увійшла до проєкту «Родина для кожної дитини: розвиток сімейного патронату Міжнародної благодійної організації «Партнерство «Кожній дитині». Його основна мета полягає у формуванні позитивної громадської думки щодо важливості родини для дитини, інформування й залучення громадян охочих створити патронатну сім’ю та іншу сімейну форму виховання дитини, яка залишились без батьківського піклування.
«Таким чином, ми не зупиняємось на створені однієї патронатної родини в громаді, оскільки, надаємо велику значність та актуальність саме сімейній формі виховання для дітей, що опинилася в складних життєвих умовах, на період, коли їхній остаточний статус не визначено. Адже ніякі державні заклади ніколи не зможуть замінити атмосферу, яка є у родині», – додала заступниця Болградського міського голови Ганна Мунтянова.
Про родину Гусейнових
У селі Табаки Насімі та Марина Гусейнові остаточно оселилися у 2003 році. Там вони разом створювали своє затишне гніздечко:
«У чоловіка золоті руки. Він і електрик, і першокласний зварник, і будівельник. Я вигадувала план добудови будинку, і ми разом втілювали задумане», – ділилася якось Марина, яка завжди мріяла про велику родину та зуміла її створити.
До одруження з Насімі Марина вже мала сина Бориса. Згодом у подружжя з’явилося ще двоє дітей: донька Айсель та син Самір. Однак, на тому родина не зупинилася, та згодом вирішила допомагати дітям, які були позбавлені батьківської уваги та сімейного щастя.
Одного дня Насімі побачив по телевізору рядок з номерами телефонів і пропозицією про створення патронатної сім’ї. У його пам’яті відразу спливли розповіді дружини та тещі про залишених дітей у дитячому відділенні, де обидва працювали:
«Ця реклама не давала мені спокою. Адже по суті подарувати нехай і на якийсь час сім’ю самотнім дитячим серцям ми могли, я так відчував, бо сам виріс у багатодітній родині. Повідомив про це Марині, ми прочитали про патронатні сім’ї в Інтернеті. Дружина теж не була проти, але останнє слово було за нашими рідними дітьми. І вони дали своє «добро», – розповідав Насімі.
З моменту створення патронатної родини Гусейнових минуло майже чотири роки. За цей час, у різні періоди та на різні терміни, вони змогли зігріти теплом своїх великих сердець 14 дітей Болградщини, які були чужими для рідних батьків.
Насімі розповідав, що до кожної такої дитини слід ставитись з терпінням та вибудовувати довірливі відносини:
«Кожна дитина, яка потрапляє до нашої родини, природно, приходить зі своїм багажем якихось психологічних проблем. Тут важливо набратися терпіння на період притирання, щоб виникли ті довірчі відносини. Не менш важливо одразу позначити й червоні лінії, за які не можна переступати», – ділиться секретами виховання Насімі.
Червоними лініями він називає ті межі, за якими дитині може бути, перш за все, небезпечно. Наприклад, небезпечно гуляти дотемна. В іншому ж у дітей завжди є свобода вибору, дотримання цього балансу та приносить свої позитивні результати:
«Так свого часу мене та моїх братів із сестрою виховували батьки. Вони не нав’язували свою думку, дослухалися до нас. Цим же керуємось сьогодні і ми. Вважаю, що саме за патронатними сім’ями – майбутнє. Саме в таких сім’ях діти можуть отримати справжнє душевне тепло, побачити модель нормальних взаємин, які обов’язково потім принесуть у своє життя. Адже сім’я – це сила. Усього цього не можна отримати у притулку чи дитячому будинку, де система виховання построєна проти дитини і часто ще більше калічить її душу», – вважає Насімі.
Таким чином небайдужа та відповідальна родина з Болградської громади допомагає дарувати тепло й домашній затишок дітям, яким не змогли дати цього рідні батьки.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
