Про залізничника та портовика з Одещини, що збили ворожу ракету з кулемета
Нещодавно інформагенція “Юг.Today” розповідала , що у середу, 23 листопада, під час масованого обстрілу України, стрільці-зенітники роти вогневої підтримки 185-го окремого батальйону 122 бригади територіальної оборони в небі над Одеською областю збили російську ракету С-300 з крупнокаліберного кулемету ДШКМ.
Як повідомляється на сторінці у Фейсбук 122 бригади територіальної оборони ЗСУ, ракету збили Володимир Раснюк та Олександр Загородній. Обидва – мешканці Одеської області.
Володимир Раснюк закінчив Одеський технікум залізничного транспорту та працював машиністом-інструктором локомотивних бригад на Одеській залізниці. Виростив трьох синів. У вільний від роботи час любить полювання та має мисливську собаку. Тому зі зброєю на «ти».
Зазначає, що завдяки командирам частини, комбату та ротному, які надавали змогу вчитися, здобув для себе нову професію «стрілець-зенітник».
«Коли у нашому напрямку летіла ракета паніки не було, ми розуміли, яка відповідальність лежить зараз на нас, тому тільки холодний розум, вірне коригування, та бажання зберегти людські життя. Вже після влучання побачивши, як ракета впала, було дивне відчуття радості, якого раніше не відчував. Авжеж, не кожного дня машиніст локомотива збиває С-300. Але це ми тільки відкрили рахунок!» – ділиться емоціями захисник.
З напарником Олександром Загороднім, другим номером свого розрахунку, Володимир познайомився вже у роті. Одразу знайшли спільну мову та потоваришували. Олександр в мирний час працював в порту електрогазозварювальником. Любить посидіти з вудкою на водоймищі. Проходив службу в Збройних Силах на посаді дизелист-електрик.
До війни з ДШК ніколи не стріляв. Проходив підготовку на полігоні вже після призову.
«З напарником спілкуємось дуже добре, товаришуємо по службі. Наш розрахунок дуже злагоджений. Розуміємо один одного з півслова», — розповідає Олександр Загородній.
Володимир та Олександр не вважають себе героями, кажуть, що просто виконали те, що повинні були зробити, адже саме для цього вони у теробороні.
Обидва мріють, щоб скоріше скінчилася війна, і настав мир в Україні, щоб нащадки росли у мирній процвітаючій Державі.
