Про вплив кліматичних змін на агропромисловість Одещини, прогнози врожаю та державну підтримку сільгоспвиробників
Про труднощі, можливості та прогнози на майбутнє щодо розвитку сільського господарства Одещини у непростих умовах сьогодення нещодавно в ефірі телеканалу «7 канал» розповіли депутат Одеської облради, голова депутатської групи «Аграрії Одещини» Алла Стоянова та заступник директора з науково-виробничої роботи Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України Анатолій Томницький, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Варто зазначити, що погодні умови зокрема в Одеській області останні роки потерпають змін, а питання посухи вже декілька років непокоїть фермерів регіону. У цьому році через зміну кліматичних умов в Україні сівба почалася значно раніше звичайного. Як повідомила Алла Стоянова, це наче перший рік, коли наприкінці березня Одещина вже сіють кукурудзу.
«Дуже змінилися кліматичні умови. Горох ярий, сівба була закінчена наприкінці лютого місяця. Тобто на місяць цей пояс здвинувся».
Анатолій Томницький також наголосив на тому, що погодні умови складаються не найбільш сприятливим для сільського господарства чином:
«Ми на власні очі бачимо, як навколо нас кліматичні умови з кожним роком стають більш жорстокі. Починаючи від посівної, коли за період з першого вересня по кінець жовтня місяця взагалі випало від 3 до 4 мм опадів, і аграрії були змушені перенести оптимальні строки сівби озимих культур на місяць пізніше. Також ми спостерігаємо зменшення цих опадів в зимово-осінній період, коли повинен ґрунт більш накопичити й увібрати в себе вологу, яка випадає за оцей період, щоб навесні забезпечити всі озимі культури, а також під посів ярих культур вологість ґрунту, щоб вона на сталому рівні. Також ми бачимо на власні очі, як до України вже доходять пилові бурі, які до нас дістаються навіть з Сахари».
На щастя, у березні поточного року опади таки порадували аграріїв Одещини, хоч випали по території області нерівномірно. Наприклад, за словами Анатолія Томницького, у північній частині області випало від 95 до 120 мм опадів, а у центральній і південній – від 41 до 64 мм. Науковець зазначає, що подекуди аграріям навіть довелося призупинити сівбу через перезволоженість верхнього шару ґрунту, що у даному випадку не розцінюється як загроза:
«Це не викликає такого занепокоєння, тому що ми бачимо, що наростання температур збільшується, і вологість стає у своєму рівномірному плані. На даний час вологість в ґрунті, в шарі ґрунту орному, знаходиться десь на межі від 25 до 40 мм. Тобто це в оптимальному і навіть в надмірному стані. Якщо ми говоримо про метровий шар ґрунту, то вологість також трошки різниться по районах Одеської області. Взагалі накопичення йде дуже сприятливе і доходить від 125 до 140 мм на метровий шар ґрунту».
Окрім погодних умов, фермери Одещини наразі стикаються з іншими значними викликами. Зокрема це проблема з фахівцями. Як розповіла Алла Стоянова, на сьогодні на Одещині вже навчають жінок, що проходять підготовку та опановують комбайни та трактори. Варто зазначити, що задля збереження кадрів в Україні діє бронювання робітників аграрної сфери, проте система є недосконалою, адже аби продовжити це бронювання потрібен час, за який чоловіки призовного віку можуть бути призвані на службу:
«В цьому напрямку бронювання у нас в державі дійсно працює, його умови трохи покращилися, але дуже багато часу займає опрацювання документації, висновки. Сьогодні є дуже класний проєкт – є електронне бронювання. Якщо його втілять в життя, то це надасть можливість до одного тижня кожному підприємству забронювати своїх працівників. Тому що у нас зараз проблема часова, в якому сенсі: закінчується одне бронювання – подаються документи на нове, і його не встигають отримати. Тому треба звертати увагу на те, що ми знаходимося вже на старті потужної компанії посівної, через півтора- два місяці ми вже почнемо збиральну компанію на півдні, а це мають бути кадри. З кадрами на Одещині біда, кадрів не вистачає».
Анатолій Томницький додав, що особливо не вистачає механізаторів в селах, що необхідно аби фермери мали можливість провести посівну компанію вчасно: зробити обробку ґрунту, посів, а також заходи, які передбачають догляд за цим посівом.
Серед інших викликів – цінова політика та логістика, адже Україна є експортозалежною державою, на що впливають як внутрішні, так і зовнішні чинники. На щастя, питання блокади на кордоні з Польщею майже не торкнулися аграріїв Одещини – експорт з нашого регіону, за словами голови депутатської групи «Аграрії Одещини», переважно відбувався завдяки найближчим сусіднім країнам Румунії та Молдові, а також завдяки виходу в Чорне море та річку Дунай. Проте значно від логістичних складнощів, як зазначив Анатолій Томницький, страждають регіони, розташовані далеко від портів Одеси:
«Чим далі області України знаходяться від портів Одеси – тим вартість довезення сільськогосподарської продукції зростає. І вона ж закладається у собівартість. На жаль, це вже третя посівна під час військових дій і агресії рф. Фермери, особливо малі й середні, ледь виходять зараз «на нуль» – це вже для них прогрес, тому що з такою вартістю збіжжя, яку їм пропонують, вони взагалі уходять всі в мінуси. Такі зараз часи в нашій державі склались».
На підвищення собівартості українського зерна також вливає здорожчання міндобрива, палива, хімії – засобів для захисту рослин, а також з першого квітня – збільшення мінімальної заробітної плати працівникам.
Серед необхідних заходів задля зменшення ризиків та запоруки в отриманні гарних врожаїв науковець наголосив на переході аграріїв на нові технології, мінімізації процесів та науково обґрунтованому сільському господарстві.
Варто зазначити, що через воєнні дії у сусідніх Миколаївській та Херсонській областях, зокрема замінування їх територій, частину аграрної спроможності була вимушена перебрати на себе Одещина. І хоч наразі активно ведеться розмінування територій цих областей та діє допомога з боку держави аграріям, чиї землі були заміновані, деякі виробництва все ж таки були релоковані на Одещину. Алла Стоянова поділилася, що за умов сьогодення, розмінування усіх площ може зайняти понад 10 років, а за цей час придатність землі до використання у сільському господарстві може погіршитися.
«Україна завжди мала 15 млн гектарів землі. Сьогодні фактично використовується в сільському господарстві трохи більше 10 млн гектарів. Тобто в нас є над чим працювати. Що стосується Одеської області – так, Одещина перебрала на себе частину по овочах і по баштанних культурах. В цьому сенсі ми щороку збільшуємо площі, особливо томатів. До нас були релоковані підприємства з Миколаївської області саме по томатах. Тому ми як регіон найбільш південний в Україні надаємо безумовно можливість і підтримку саме тим культурам, яких Україна сьогодні потребує, тому що ми завжди маємо перші овочі, ягоди, навіть фрукти. Тому роботи дуже багато, всі дуже активно налаштовані».
На щастя, за словами голови депутатської групи «Аграрії Одещини», березневі опади надають значні надії на врожайність цього року:
«Ті опади, які ми отримали в березні – це дуже великий плюс. Для порівняння найбільш посушливим роком був 2020 рік. Тоді Україна зробила вал 65,5 млн тон зерна. Найбільш сприятливим роком був 2021 рік, ми тоді отримали 107 млн тон. У 2022 році війна нас підкосила, ми отримали 54 млн тон. У 2023 році трохи оговталися – зробили 82,5 млн тон. Тому якщо казати про прогнози 2024 маркетингового року – деякі експерти кажуть, що 80 млн тон, а я вважаю, що це буде трішки більше, ми можемо спокійно дійти до цифри в 90 млн тон з урахуванням, що саме Бессарабія, де найбільш несприятливі умови, отримала достатню кількість (опадів, – Авт.) на сьогодні. Так, ми маємо дуже пекуче сонце, і такі сильні бурі, яку цю вологу можуть забрати у нас дуже швидко, але будемо сподіватися, що ті плани, які ми заклали у виробництві й у підтримці – ми їх здійснимо».
Також Алла Стоянова зазначила, що попри складні умови, на Одещині немає ліквідованих або збанкрутілих підприємств внаслідок воєнних дій. Зокрема, на думку депутатки, на це вплинули державні програми з підтримки аграрних підприємств країни. Серед інших вона зазначила програму «Доступні кредити 5-7-9»:
«Я рахувала з самого початку цієї програми і по сьогоднішній день об’єм 200 млрд грн по всіх напрямках – це «5-7-9». Це дуже потужна підтримка. Якщо казати саме про сільське господарство і про переробку, то це взагалі майже 37 млрд грн, і десь біля 15 млрд грн – це переробка. Це дуже потужна підтримка, яку Україна не мала раніше, навіть в умовах мирного часу. Але цього все одно недостатньо, тому що ми маємо двох ворогів : окрім війни ми маємо ще посуху. Але ці програми сьогодні покращуються. Дійсно ліміти, які є в 90 млн грн – вони малі , було б бажано їх збільшити хоча б до 150 до 200 млн грн на кожне підприємство, але завдяки цим програмам аграрії сьогодні мають можливість маневрувати й в умовах тимчасових блокувань експорту триматися на плаву».
Також голова депутатської групи «Аграрії Одещини» нагадала про програму «Власна справа», за якою аграрії можуть отримати грант на переробку до 8 млн на підприємство. Крім того, у поточному році було повернуто програму дотації на одиницю оброблювальних угідь, яка діяла у 2022 році. За цією програмою аграрії, які обробляють не менше одного і не більше 120 га земель сільськогосподарського призначення мали можливість отримати понад 3 тис. грн на гектар:
«Тобто маленькі аграрії, які обробляють до 120 гектарів, мають можливість отримати до 4 тисяч гривень підтримки на гектар – козівництва, вівчарства, великої рогатої худоби, теж мають в цьому сенсі отримати додаткову підтримку».
Також діє Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві для підтримки малих фермерів, які обробляють земельні ділянки площею до 500 гектарів.
Загалом на думку Алли Стоянової, саме завдяки таким стимулам підприємства продовжують працювати та триматися за свої землі, а малі фермери починають працювати офіційно:
«Саме цей напрямок стимулює мікробізнес, який знаходиться в тіні – виходити. Сьогодні малі підприємства 3, 5, 10, 20, 120 гектарів виходять в білу, реєструються в державному аграрному реєстрі, отримують державні програми, «5-7-9», донорську підтримку, і ми ці показники бачимо. Починаючи з 2022 року – з першого року повномасштабної війни, кількість фермерських господарств збільшується. І в цьому році ми бачимо ще більше, і це я кажу лише про фермерські господарства. Якщо казати про фізичних осіб підприємців, то ця цифра там теж збільшується. Тобто сьогодні ми бачимо динаміку, яка нам каже , що аграрні підприємства збільшуються внаслідок того, що вони виходять з тіні. Дійсно оця підтримка державного рівня надає свіжий подих і підтримку економіці. Тобто підприємства на сьогодні тримаються за землю, тримаються за державу, за своє місце, де вони працюють саме завдяки цим стимулам. Не було б цих стимулів – я думаю, що всі розбіглися б».
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
