Про наслідки та можливі причини обстрілів одеського музею і торговельного судна та на яку допомогу можуть розраховувати постраждалі мешканці області
Про стан та відновлення Одеського національного художнього музею, причини його ураження, а також про атаку на іноземне торговельне судно та різнопланову допомогу постраждалим внаслідок ракетних обстрілів під час брифінгу Ukraine Media Center Odesa розповіли керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк, т.в.о директора Одеського національного художнього музею Катерина Кулай, а також радник з питань захисту УВКБ ООН у місті Одеса Володимир Бєлєнький, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Наслідки та можливі причини ураження художнього музею
Т.в.о. директора Одеського національного художнього музею Катерина Кулай розповіла, що критичних ушкоджень ні музей, ні експонати не зазнали. Тим не менш, на відновлення роботи закладу піде деякий час та кошти. Вона нагадала, що музей не вперше потерпає від російської агресії, а приблизно вчетверте, але останній раз виявився найбільш руйнівним.
На щастя, організацій, які допомагають у відновленні постраждалого музею, багато. Серед них міжнародна організація ЮНЕСКО, міжнародний фонд ALIPH, громадська організація, створена при Одеському національному художньому музеї «Клуб Маразлі». Керівниця музею зазначила, що допомагають також і містяни.
Нагадаємо, що атака, під час якої був пошкоджений музей, відбулася 5 листопада, а шостого Одеський національний художній музей мав святкувати свій 124-й день народження. Катерина Кулай розповіла, що працівники музею навіть планували святкування річниці:
«Заплановано було на вихідні, тому що річниця в понеділок, в цей день музей не працює для відвідувачів. Ми планували зробити безкоштовний вхід, певні екскурсії, підготували подаруночки… Але, мабуть, ми це перенесемо».
У зв’язку з річницею серед одеситів вирують думки, що таке потрапляння російської ракети було не випадковим. На думку ж Катерини Кулай, ворог не є настільки обізнаним, щоб враховувати такі тонкощі, але спростовувати припущення вона теж не стала.
Наразі підрахунки щодо пошкоджень все ще проводяться. Відомо, що постраждалою є частина музею, що виходить на вулицю Софіївську. Наразі експонатам загрожує лише пил, що може зашкодити, зокрема, картинам. З цього приводу плануються роботи з групою одеських реставраторів. Значних пошкоджень зазнала адміністративна будівля музею.
Щодо орієнтовних дат відкриття закладу, то це вже планується на початок грудня. Проте Катерина Кулай наголосила, що пріоритетним питанням залишається дбайливе ставлення до культурної спадщини національного значення.
А ось керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк рішуче спростовує припущення щодо навмисного влучання в будівлю музею. Вона пояснила це тим, що ракета «Онікс», яка, безпосередньо і завдала руйнувань, є протикорабельною ракетою, орієнтована для конкретних цілей використання, а саме – на портову та припортову інфраструктуру. Це також пояснюється тим, що «Онікс» не є високоточною ракетою, та уражає ціль дуже низько над водою, щоб мати змогу влучити, наприклад, в судно.
Окрім того, Наталія нагадала, що такий «промах» трапляється не вперше, і навела приклад 19 липня, коли «Онікс» також оминув порт та влучив у міські квартали, що знову ж таки пов’язано з технічними особливостями ракети такого типу.
Висвітлення наслідків ракетних прильотів провокує наступні атаки
Окрему увагу керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України приділила питанню висвітлення моментів прильотів громадянами під час повітряної тривоги. Наталія вкотре наголосила, що такі дії можуть, і вже несуть безпосередні наслідки, наражаючи на небезпеку мешканців. Окрім того, рекомендовано не публікувати такий контент протягом перших трьох годин після відбою сигналу повітряної тривоги:
«Хочу зауважити, що найближчим часом цілком імовірні повторні такі атаки, і закликаю всіх дослухатися до рекомендацій військового командування. У нас немає зацікавленості обмежити ваш медіаконтент, у нас є зацікавленість зберегти життя людей».
Влучання в торговельне судно
Наталія Гуменюк прокоментувала нещодавнє влучання російської ракети в торговельне судно. Нагадаємо, що протирадіолокаційною ракетою Х-31П було уражено іноземне судно, у результаті чого три члени екіпажу – громадяни Філіппін, були поранені, український лоцман загинув. За словами керівниці Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України, таке влучання трапляється не вперше. На жаль, цьому посприяли технічні особливості ракети, бо, як зазначає військова, першочерговою метою, скоріш за все, було виявлення об’єктів української протиповітряної оборони. Але в цей момент судно як раз заходило в порт, і радіолокаційна станція судна притягнула до себе цю небезпеку. Тим не менш, прокуратура вже фіксує цей факт як порушення звичаїв та норм ведення війни. Наталія наголосила, що судновласники попереджені та обізнані про наявні ризики, та приймають рішення самостійно:
«Якщо зерновий коридор забезпечували міжнародні гарантії Туреччини і ООН, то в цьому випадку ми забезпечуємо безпеку в тих обсягах, які проговорені з судновласниками. Вони знають, яких ризиків можуть зазнати».
Хто допоможе з ліквідацією наслідків ракетних обстрілів
Володимир Бєлєнький, радник з питань захисту УВКБ ООН у місті Одеса розповів, що у відновленні організація бере участь разом з партнерськими організаціями: «10 квітня», «Право на захист», «Стабілізейшен Суппорт Сервісез», «Intersos».
Він додав, що 5 листопада УВКБ разом із громадською організацією «10 квітня» вже надавали тимчасові ремонтні набори для ремонту вікон для усіх постраждалих, що становило у перший день близько 40 наборів для 40 родин. Також благодійним фондом «Право на захист» в той самий день було здійснено реєстрацію усіх постраждалих для можливості в подальшому отримати грошову допомогу від агентства ООН у справах біженців. Окрім того, зазначеними партнерськими організаціями надається юридична, психологічна та грошова допомога, а також допомога будівельними матеріалами для відновлення пошкоджених будівель.
«Як і минулої зими ми будемо давати генератори всім постраждалим від ворожих обстрілів. Вже отримали декілька запитів від ОСББ – їм будуть потрібні генератори для налагодження водопостачання, якщо не буде подачі електроенергії. Минулої зими ми надавали великі генератори по 200 кВт великим підприємствам, які обслуговують критичну інфраструктуру – попереду за все, водоканал і опалювальні підприємства. Тоді це була Чумка, Чорноморськ, Кілія, Теплодар. В цей сезон наша допомога залишиться неодмінною», – зазначив Бєлєнький.
В цьому році УВКБ ООН надали грошову допомогу 42 тисячам осіб, які постраждали від війни. Ціль організації – довести цей показник до 52 тисяч.
З 1 жовтня грошова допомога від УВКБ ООН складає 3600 гривень раз на місяць впродовж трьох місяців. Крім того, в зимовий період вона збільшується на додаткові 2220 гривень на оплату опалення і придбання зимового одягу раз на місяць також на три місяці. Тобто сукупна сума складає 17 460 гривень.
Радник з питань захисту офісу УВКБ в Одесі пообіцяв, що якою б важкою не була наступна зима в Україні, міжнародна допомога не припиниться.
Амєлія МИЙНОВА
