Повені, від яких восени потерпали румунські міста на березі Дунаю, стають в Європі новою нормою

Сильні зливи, які нещодавно охопили південь та схід Іспанії, спричинили повені та масштабні руйнування. Це вже не перший катастрофічний паводок у цьому році. У вересні десятки тисяч людей були змушені покинути свої домівки через небезпечні природні явища, які охопили великі території Австрії, Чехії, Польщі та Румунії після кількох днів зливових опадів. Також цього літа тисячі людей постраждали через затоплення на півдні Німеччини. Про це пишуть експерти Всесвітнього фонду природи Україна (WWF-Україна), передає видання «Південь сьогодні».

Нагадаємо, що 30 вересня через негоду з 28 населених пунктів повітів Арджеш, Брашов, Галац і Васлуй у Румунії довелося евакуювати 6014 осіб. За інформацією Служби надзвичайних ситуацій Румунії, від несприятливих погодних явищ постраждали 90 населених пунктів у 27 округах. Дерева та стовпи, повалені вітром, пошкодили 11 автомобілів і два будинки.

Фахівці наголошують: через зміни клімату екстремальні погодні явища, такі як повені та посухи, стають дедалі частішими та руйнівними. 

Чому так відбувається?

Зміна клімату спричиняє різку зміну стихійних природних явищ, яку ми вже можемо відчути: затяжні періоди без дощів (посухи) змінюються раптовими повенями — і навпаки. 

Глобальне потепління призводить до зміни клімату (погодних умов) в багатьох регіонах планети. Наприклад, в періоди, коли випадає багато опадів за короткий час, можуть виникати повені. Однак після таких періодів сильних дощів можуть наступати тривалі посухи. Опади стають нерегулярними через нерівномірний розподіл вологи. Такі різкі зміни можуть відбуватися навіть у межах одного регіону.

У свою чергу це призводить до зміни в природних екосистемах. Підвищення температури спричиняє посилене випаровування вологи з ґрунту та рослин, що призводить до посухи. Під час тривалих посух земля стає сухою і твердою. Тому коли нарешті випадає дощ, водні та прилеглі до них екосистеми погано поглинають воду, що спричиняє повені. 

Екологи кажуть, що для того, щоб попередити негативний вплив повеней та посух, вже зараз потрібно:

• Відновлювати та зберігати природні екосистеми.Зокрема, водно-болотні угіддя, які є природними резервуарами води й здатні зменшувати наслідки як посух, так і повеней.
• Раціонально управляти водними ресурсами. Наприклад, використовувати більш інноваційні технології для зрошення. Або збирати та зберігати дощову воду в регіонах, де часто трапляються посухи.
• Впроваджувати систему попередження та прогнозування екстремальних погодних умов, особливо у містах. Планувати міста з урахуванням зеленої інфраструктури.
• Активно долучатися до міжнародної співпраціта створення національних і регіональних стратегій адаптації до зміни клімату.

WWF-Україна підкреслює: одним з найбільш ефективних рішень у питанні зменшення руйнівних наслідків повеней та посух є збереження і відновлення водно-болотних угідь. 

Водно-болотні угіддя та заплави виконують наступні функції: 

• Боротьба зі зміною клімату.Водно-болотні угіддя, які покривають лише 1% поверхні Землі, зберігають понад 20% всього вуглецю, що поглинається екосистемами в усьому світі. Вони допомагають зменшити кількість парникових газів в атмосфері.
• Захист від екстремальних погодних явищ. Вони діють як природні губки поглинають надлишкову воду під час дощів і паводків, запобігаючи руйнівним наслідкам повеней. Під час посушливих періодів вони поступово вивільняють накопичену вологу, захищаючи від посух.
• Збереження біорізноманіття.Водно-болотні угіддя – це справжні оази життя на нашій планеті. Вони є домівкою для безлічі видів птахів, рослин і тварин, багатьох з яких ми можемо зустріти лише тут.
• Очищення води. Однією із найважливіших функцій водно-болотних угідь є очищення води. Вони діють як природний фільтр, поглинаючи забруднювачі, важкі метали та надлишкові поживні речовини. Це допомагає запобігти забрудненню річок, озер і підземних вод. Крім того, вони поглинають пестициди та добрива, які потрапляють у воду з полів, зменшуючи шкоду, завдану хімічними речовинами.

Сьогодні як ніколи важливо відновлювати та зберігати водно-болотні угіддя, оскільки вони є незамінними для пом’якшення наслідків зміни клімату, очищення води та захисту від все частіших екстремальних погодних явищ, таких як повені та посухи. 

Довідка. Всесвітній фонд природи WWF – одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад 5 мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу. Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біорізноманіття планети, раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення та нераціонального споживання. 

«Понад 20 років WWF реалізує проєкти в Україні. З 2019-го ми діємо як національне представництво WWF, яке об’єднує представників громадськості та науковців. Наша робота набуває різноманітних форм — проведення досліджень, просвітництво, консультування державних органів та лобіювання змін до законодавства, мобілізація фінансових ресурсів для впровадження програм з вивчення і збереження природи. Наша діяльність стосується, у першу чергу, таких тем, як ліси, прісна вода та рідкісні види.

Напрям «Вода» WWF-Україна має на меті повернення до природного стану прісноводних екосистем України, що призведе до покращення здоров’я населення та відновлення біорізноманіття. Це передбачає відновлення вільної течії річок, водно-болотних угідь та забезпечення дружніх до довкілля підходів в гідроенергетиці. Ще один фокус нашої уваги – на вивченні та охороні оселищ, важливих для видів родини осетрових», – зазначають екологи. 

Підготувала Діана ГЕРГІНОВА