Поліцейський на прикладі резонансного вбивства на Одещині про те, яку небезпеку можуть нести фото та відео дітей у соцмережах
Часи забобонів, коли новонароджену дитину не показували нікому, окрім найближчих родичів, вже давно пройшли. Хоча однозначно додати тут «на щастя» аж ніяк не виходить. Адже сьогодні ми кожен день стикаємося з абсолютно протилежним явищем – спадкоємця чи спадкоємицю молоді батьки намагаються показати якомога більшій кількості людей, публікуючи цікаві, на їхній погляд, фото та відео в соціальних мережах. Про те, чому не варто це робити, і чим може відгукнутися таке порушення меж приватного життя у майбутньому, зараз все частіше попереджають психологи.
Тут слід зазначити, що багато користувачів соцмереж взагалі над цим питанням не замислюється. Адже діти, народжені у другому десятилітті нинішнього сторіччя та кілька років раніше, це фактично перше покоління, яке росте ось так – онлайн. Саме росте, бо фото викладаються ледь не щодня, супроводжуючись коментарями про кожен крок. Особливо, якщо дитина проявляє успіхи у спорті, танцях, чи просто відрізняється модельною зовнішністю.
Так ось, дорослих людей, що можуть на власному досвіді розповісти про те, які проблеми вони мали чи мають зараз внаслідок того, що їхні фото у трусиках чи взагалі без них, на горщику чи за вивченням анатомії власного тіла, під час невдалого чи навпаки «дуже вдалого» акробатичного трюку бачили тисячі незнайомих людей, поки що в соціумі немає. Вони будуть за кілька років.
А поки ми стикаємося з іншою, ще більш небезпечною стороною такого, здавалося б невинного, захоплення. Одразу скажемо, що те, про що піде мова далі, – не заклик сховати дитину до повноліття за трьома замками. І тим більше у жодному разі не спроба перекласти провину за трагедію на жертву. Це лише аналіз трагічних подій та застереження, на які батьків просить звернути увагу заступник начальника відділу ювенальної превенції ГУНП в Одеській області Дмитро Ревун.
Приводом для допису, який поліцейський оприлюднив на своїй сторінці в Фейсбук, стала реклама спортивного одягу у соцмережах, для якої виробник використав фото неповнолітньої дівчинки. Наскільки ці зображення можна вважати провокаційними, ви можете визначити самі, перейшовши за посиланням. Ми ж лише скажемо, що для цієї публікації обрали найбільш нейтральне з них.
Дуже сподіваємося, що рекламна фотосесія для цієї дівчинки не матиме ніяких наслідків, окрім гонорару за роботу. Але…
Дмитро Ревун – один з тих, хто розслідував у 2019 році моторошне вбивство одинадцятирічної Даші Лук’яненко з селища Іванівка Одеської області. Нагадаємо, що після кількох днів пошуків тіло дитини знайшли у вигрібній ямі на сусідському подвір’ї. Вбивцею виявився син сусідів, молодий хлопець Микола Тарасов. До речі, під час окупації Херсона він втік із вʼязниці та досі перебуває у розшуку.
Поліцейський розповідає, що спілкування з «друзями» та знайомими вбивці тоді дало правоохоронцям уявлення того, що саме цій людині необхідно приділити більше уваги.
«… збіг певних фактів – вже поганий дзвоник, на звук якого треба йти. При опитуванні людей з кола спілкування, я дізнався, що його ніколи не бачили з дівчатами. Деякі дівчата розповідали про те, що тарасов майже ніколи не розмовляв з ними. Реакція тарасова на дівчат, з якими зустрічались його знайомі, була нетиповою – він перманентно соромився без будь-якої причини, не дивився на них та постійно вигадував штучні (на їх думку) причини, щоб навіть не перебувати в одному приміщенні», – поділився подробицями розслідування правоохоронець.
За сукупністю цих фактів тоді і продовжили розслідування та врешті-решт вийшли на слід вбивці.
І вже допитавши злочинця зрозуміли, що тригером для нього, з його слів, став відеоролик в мережі Like, де Даша, яка займалась танцями, робила рухи під трек «Віски, кола, королева танцпола».
«Це був звичайний дитячий невинний відеоролик, але цього вистачило, щоб тарасов почав планувати вбивство дівчинки, що жила поруч.
Зайва відвертість дітей в мережі, сексуалізована, демонстративна поведінка може призвести до страшних наслідків. І моя особиста багаторічна практика роботи за цим напрямом це підтверджує.
Так, ми розуміємо, що кожна дитина має право поводитись як захоче, аби не порушувала прав інших людей, проте слід враховувати хвору реальність, людське суспільство здавна не ідеальне – ось що ми маємо враховувати, дбаючи про безпеку дітей», – попереджає правоохоронець.
Дмитро каже, що, на жаль, навіть у розвинених країнах з кращою правоохоронною системою це жахливе правило працює так само, як і у нас в Україні.
«Тригером для початку злочинних дій може бути що завгодно: запах, пора року, конкретна фраза, контекст спонтанної ситуації, але є те, що тригерить їх найчастіше. А тепер сумний факт: є ті дорослі, іноді навіть рідні й близькі дитини. які використовують її задля своїх цілей – фактично наражаючи дитину на небезпеку», – зазначив Дмитро Ревун, навівши як приклад ту саму рекламу, про яку йшлося вище.
Звісно, сторонні люди не мають вказувати батькам, фотографувати свою дитину чи ні, ділитися її фотографіями в соцмережі чи ні. Але все ж перед тим, як опублікувати гарний чи смішний знімок на своїй сторінці, варто спробувати поглянути на нього під іншим кутом. Чи не викликає воно якихось інших емоцій, окрім захоплення та посмішки. І пам’ятати, що в одному будинку, на одній вулиці, в одному селі з вами можуть жити люди, які здатні на ось такі нелюдські вчинки. І те, що ви ніяких законів, публікуючи фото не порушили, навряд чи втішить, якщо станеться щось страшне.
Діана ГЕРГІНОВА
