Пішов у бій замість побратима: освітяни Одещини просять президента присвоїти звання Героя України воїну, загиблому на Херсонщині
Освітяни Одещини просять підтримати петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю, оператору протитанкового відділення протитанкового взводу механізованого батальйону військової частини А-0666, солдату Терзі Карену Ігоровичу за його виняткову хоробрість, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності української держави, вірність військовій присязі, який віддав своє молоде життя за Україну.
Про короткий, але героїчний життєвий шлях загиблого військовослужбовця написали на сторінці у Фейсбук департаменту освіти і науки Одеської обласної військової адміністрації, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Карен Терзі героїчно загинув 3 квітня 2022 року від численних осколкових поранень внаслідок вибуху, під час виконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Олександрівка Херсонського району Херсонської області.
Карен народився 17 березня 1999 року в селі Новостепанівка Березівського (колишнього Ширяївського) району Одеської області, був єдиною дитиною. З молоком матері ввібрав неймовірну любов до України і людей, історії і рідної мови, культури і творчості. Здавалося, що він народився у вишиванці. Бо на усіх світлинах з самого дитинства він завжди був у вишиваній сорочці і мав її у душі. Для Карена це було завжди чимось святим, духовним, сокровенним, а під час війни – символом звитяги, нескореності та сучасною зброєю.
З дитинства він мав завзятий характер, добре серце та загострене почуття справедливості. Навчаючись в Новоєлизаветівській ЗОШ, завжди брав активну участь в шкільному житті. Був душею колективу, веселим, творчим, спортивним, креативним, прямолінійним, не терпів фальші та несправедливості. Був постійним активним учасником художньої самодіяльності в місцевому Будинку культури. З 2013 по 2015 рік був актором дитячого театру «Чародій» в м. Одесі.
По закінченню школи Карен Терзі вступив до Березівського вищого професійного училища Національного університету «Одеська політехніка». Він був одним з найкращих студентів – надзвичайно світлий, вихований, розумний, активний, товариський, талановитий, веселий. Із захопленням навчався, радів життю, був гарним другом, мріяв про мирне, щасливе життя. Отримав професію «Електрозварник ручного зварювання». Під час навчання брав участь у майстер-класах за фахом, проєктній діяльності за участю волонтера Корпусу миру США в Україні, спортивних заходах училища, міста, області. Був активним учасником та солістом фольклорного колективу «Тилігул». Любив співати та пропагував українські пісні та українську народну творчість під час численних виступів, концертів, фестивалів місцевого, регіонального та Всеукраїнського рівнів. Але його світлу життєву пісню обірвала безжалісна, варварська російська війна проти нашої держави…
У 2018 році за власним бажанням пішов на строкову службу в Збройні сили України. Через півроку був комісований як непридатний до військової служби за станом здоров’я. Але в 2021 році, не зважаючи на проблеми зі здоров’ям, підписав контракт із ЗСУ і п’ять місяців був в зоні АТО під Мар’їнкою. Під час повномасштабного вторгнення в Україну збройних сил росії знаходився в розташуванні військової частини. Відразу, не зважаючи на прохання свого учителя, з яким вони служили разом, на вмовляння матері, почав проситися на передову, до своїх побратимів.
Наприкінці березня 2022 року, мужньо захищаючи Україну від ворога, він до власного фото у Фейсбуці додав коментар: «Ми впораємося!» та зробив останню свою публікацію:
«Два найважливіших дні у твоєму житті: день, коли ти з’явився на світ, і день, коли ти зрозумів навіщо».
Він дійсно дуже цінував життя і розумів, навіщо воно йому було дане. Відважний, мужній воїн, захисник, яскрава особистість, справжній патріот України…
Його не мало бути в тому останньому бою у списках військовослужбовців, які мали йти на бойове завдання. Але був побратим, який був меншого зросту і фізично слабшим, і тоді Карен запропонував командиру взводу свою кандидатуру. 3 квітня 2022 року він рішуче йшов у бій зі словами: «Пішли! Я їх буду рвати голими руками». Той бій був останнім для нього, але бойове завдання він виконав. Тіло Карена з поля бою забрати не було можливості і вісім місяців він офіційно вважався зниклим безвісти. Після звільнення Херсону, 28 листопада було знайдене його тіло і 12 грудня Карен був похований в рідному селі. Йому було лише 23 роки…
Карен Терзі був неймовірно хоробрим і мужнім, талановитим і веселим, комунікабельним і принциповим. Цвіт нації, символ мужності, самопожертви і високих моральних якостей. За подвиг під час виконання бойового завдання, Указом Президента України № 270/2023 його було нагороджено Орденом «За мужність» III ступеня.
Військовослужбовець Терзі Карен Ігорович із честю виконав свій обов’язок щодо захисту держави та до останнього подиху залишився вірним своїм побратимам, своєму народу, своїй Батьківщині.
У Департаменті освіти і науки Одеської ОВА просять віддати останню шану за його подвиг, за його високу жертву, за його непрожите життя, за ненароджених дітей і присвоїти йому високе звання Героя України.
Вічна пам’ять, слава і шана всім Героям, полеглим за Україну!
Це звернення з надією підтримує колектив Березівського вищого професійного училища Національного університету «Одеська політехніка», усі ті, хто знав і пам’ятає Карена Терзі. Приєднується і колектив Департаменту освіти і науки Одеської ОВА.
«Це найменше, що ми можемо зробити для нашої, хочеться сказати дитини, проте він був не по роках дорослих, для воїна, його безсмертя.
Просимо перейти за посиланням і віддати свій голос за справжнього героя і патріота за посиланням.
Вічна шана і вдячність Герою! Уклін матері за виховання сина…», написали співробітники департаменту.
