Пенсіонерка з Одещини відроджує весільну традицію на власному прикладі
Ольга Гогулінська – мешканка села Ясинове Перше Подільського району Одеської області. Пенсіонерка робить особливі весільні віночки з воску, чим відтворює забуту весільну традицію, яка колись зробила її власне весілля чарівнішим. Шлях до мрії та нові сподівання Ольги є зворушливими, тому пропонуємо дізнатися про це трохи більше.
Історією творчої пенсіонерки у відео поділилося видання «ШоТам», передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Вперше такий вінок на себе Ольга вдягнула 54 роки тому – на своє весілля:
«Свій весільний віночок ми з моїм нареченим поїхали й замовили в селі Гольма – там дві жінки виготовляли. Ми замовили вінчальні свічки, віночок мій і йому букет. Це дуже такі приємні спогади для нас, 54 роки назад».
Після 33 років роботи бухгалтеркою, на пенсії, жінка почала займатися рукоділлям. Спочатку вона робила ляльки-мотанки, розписні пряники, але вирішила опанувати віск, щоб відтворити на золоте весілля той самий весільний віночок, на який її наречений не пошкодував половину своєї заробітної платні, аби Ольга була щаслива. Володимир був її опорою і після того, як жінка у 27 років втратила ногу в автомобільній аварії.
Тож у 66 років майстриня зробила свій перший віночок, а вже за рік серйозно взялася за відродження забутої весільної моди. Варто зазначити, що така прикраса прийшла до нас у 19 столітті з Європи, та згодом була наділена національними рисами.
Своє золоте весілля пенсіонерка святкувала у власному, відтвореному по фото, рожевому вінку з вельоном (фатою) та у рожевій сукні у центрі Одеси. П’ятдесятиріччя спільного життя подружжя святкувало 9 листопада 2019 року. Тоді в Ольги з’явилась мрія відродити моду на воскові віночки.
Творча пенсіонерка розповіла, що робота досить кропітка і потребує часу. Окрім того, у кожний віночок вона вкладає молитву на щастя майбутнього подружжя:
«Якщо сісти й працювати цілими днями, то йде два тижні. А так – до місяця. Тут багато дуже таких елементів як восковички. Вони виготовляються дуже довго, і на віночок йде біля тисячі цих восковичок, листочків, квіточок, різних спіральок.У кожну квіточку я вкладаю молитву на щасливе подружнє життя».
Після того, як її донька Алла облаштувала на родинному обійсті етносадибу «Медові роси», почали приїжджати туристи на апітерапію, відпочинок і примірку цих незвичайних віночків.
Проте 24 лютого 2022 року замість терапії та відпочинку з’явилися нові заняття – волонтерська кухня. Ольга Гогулінська згуртувала односельців, з якими вони разом відправляли хліб на Київ та Херсон:
«Ми з чоловіком на другий день війни взяли причеп і поїхали по селу збирати для наших воїнів продукти. І ви знаєте, навіть бабці, які не мали грошей, не мали, що дати, вони виносили й жменьку квасольки давали, щоб тільки була Перемога».
Проте знов сталося нещастя – здорова нога не витримала такого навантаження, у зв’язку з чим 71-річна майстриня взялася з більшим прагненням за створення весільних віночків. Почала займатися колекцією в пастельних тонах – бузковому, рожевому та лавандовому.
Наразі жінка вирішила для себе, що має нову мрію:
«Щоб усі наші діти, батьки, брати і сестри, які воюють, повернулися й пришли до мене. Прийшли до мене по віночки та одружувались».
Амєлія МИЙНОВА
