Парадокс на ринку праці в Ренійській громаді: вакансій багато, робочих рук вистачає, а підприємства не можуть знайти працівників «вдень з вогнем»

На відміну від інших регіонів України, де військові дії призвели до руйнування інфраструктури, падіння виробництва та погіршення соціально-економічної ситуації в цілому, Придунайський край залишається острівцем відносної стабільності. Тут навіть відбувається економічне зростання: здебільшого воно спостерігається у транспортній галузі, яка отримала величезний імпульс до розвитку завдяки збільшенню експорту українського зерна та пожвавленню інших вантажопотоків. Відповідно, у регіоні зросла потреба у робочій силі – багато транспортних підприємств (і не тільки) регулярно публікують оголошення про існуючі вакансії та наполегливо запрошують людей на роботу.
Здавалося б, така ситуація має просто ліквідувати місцеве безробіття, як явище, тим більше що в придунайських територіальних громадах живе багато переселенців, і для них питання працевлаштування залишаються більш ніж актуальними. Однак насправді ринок праці в Ренійській громаді – це суцільний парадокс: вакансій багато, робочих рук вистачає, але підприємства, як то кажуть, не можуть знайти працівників «вдень з вогнем».
Нещодавно у Ренійській філії Одеського обласного Центру зайнятості відбувся черговий ярмарок вакансій. Як і навесні нинішнього року, коли ІА «Юг.Тoday» порушувала цю тему, головні запити на працевлаштування походять від Ренійської філії держпідприємства «Адміністрація морських портів України», держпідприємства «Ренійський морський торговельний порт», Ренійської нафтобази АТ «Одеснафтопродукт», дистанції колії Одеської залізниці, будівельної фірми «Прима-строй», приватних портових операторів та інших підприємств та організацій. Проте, як з’ясувалося під час ярмарку вакансій, більшість безробітних незадоволені запропонованою зарплатою. Незважаючи на те, що різні роботодавці готові платити від «мінімалки» до 19 тисяч гривень на місяць, середній рівень оплати праці на вакантних посадах не перевищує 10-12 тисяч гривень.
«Я приїхала до Рені з дітьми, тому шукаю роботу із зручним для сім’ї графіком. Друге питання – це зарплата, яка потрібна для забезпечення дітей. Мінімальна зарплата у розмірі 6700 гривень – це копійки, я не бачу сенсу витрачати свій час на такій роботі. З урахуванням цін та тарифів на комунальні послуги хотілося б отримувати не менше 15 тисяч гривень», – сказала в інтерв’ю інтернет-виданню «Рені – Одеса» переселенка з Миколаєва, соціальний працівник з вищою освітою Юлія Тузова.
Друга гостра проблема ринку праці – відсутність затребуваних фахівців. Свого часу українські виші наплодили величезну кількість економістів, юристів та всіляких гуманітаріїв, але життя показало, що реальному сектору економіки потрібні люди, які мають робітничі професії та інженерно-технічні спеціальності. А їх не вистачає катастрофічно…
Під виглядом людини, яка активно шукає роботу, автор цих рядків зателефонував на кілька підприємств, що діють на території Ренійського порту як суб’єкти спеціальної економічної зони (СЕЗ) «Рені». І ось які відповіді роботодавців я почув.
Один із керівних працівників ТОВ «Укрчем»: «Сьогодні ми працюємо з наливними вантажами – переважно з нафтопродуктами та соняшниковою олією. Нам насамперед потрібні зливники-наливники, оператори, машиністи та диспетчери. Ми шукаємо працівників на кожну посаду, оскільки розширюємо штат. Тож наша потреба у кадрах дуже велика».
Один із керівників ПП «Рені Ліс»: «У нас нині – ціла низка вакансій: потрібні слюсар, вантажники, водії автонавантажувачів, інші фахівці. Ми працюємо з вантажами зернової групи (ячмінь, кукурудза, соя, ріпак, насіння соняшнику) та мінеральними добривами. Наше підприємство також займається фасуванням добрив на місці, можемо приймати та відправляти цей вантаж у біг-бегах – залежно від бажання клієнта. Роботи вистачає».
Адміністративний співробітник ТОВ «Рені Лайн»: «Наразі ми не маємо вакансій, але бувають ситуації, коли терміново потрібні робочі руки. Ми займаємось перевалкою зерна, і роботи дуже багато. Зараз зерно – основний вантаж у Ренійському порту. Ми працюємо цілодобово, є й нічні зміни».
Георгій, начальник виробництва ТОВ «Агро-Рені»: «Зараз нам перш за все потрібні універсальний слюсар-зварювальник («два в одному») та два кранівники, оскільки ми купили новий портальний кран. Раніше в міру потреби я запрошував кранівників порту, але зараз у них теж багато роботи, і нам потрібні власні кранівники. Ми вже близько десяти років займаємося перевалкою зерна у Ренійському порту. Але якщо раніше ми мали молдавське зерно (наш засновник – велика компанія з Молдови), то тепер йде українське зерно. Справа в тому, що зерновий коридор за участю портів Великої Одеси майже закрився, і зерно знову активно йде через Ізмаїльський та Ренійський порти. Середню зарплату на нашому підприємстві я вам не назву: у докерів одна зарплата, у електриків – інша, у кранівників – третя. Якщо говорити про слюсаря, то він отримує близько 10-12 тисяч гривень на місяць. При цьому ми підвищуємо зарплату регулярно».
Нагадаємо, що станом на квітень 2022 року Ренійська філія обласної служби зайнятості пропонувала безробітним близько 50 офіційних вакансій. Сьогодні цей показник вже перевищує 100 позицій на ринку праці, і така тенденція залишається стійкою.
Андрій ПОТИЛІКО
Фото автора