Особливості посіву сільськогосподарських культур на Одещині у поточному році
Як повідомили у департаменті аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОДА, відповідно до структури посівних площ під урожай 2024 року необхідно посіяти 789,4 тис. га ярих сільськогосподарських культур, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
А саме у поточному році планують посіяти: 266 тис. га зернових, 464,5 тис. га технічних, 37,9 тис. га овоче-баштанних та картоплі, 21 тис. га кормових.
Також зазначається, що вже посіяно 862 тис. га озимих, з них: 556,4 тис. га пшениці, 172,2 тис. га ячменю, 133,3 тис. га ріпаку.
Зокрема йдеться про те, що прогнозована структура посівних площ сільськогосподарських культур на 2024 рік передбачає зменшення посівів озимих культур, перш за все озимого ячменю та озимого ріпаку. Також через те, що аномально посушлива осінь 2023 року не сприяла проведенню посівної кампанії в тих обсягах, що були заплановані, були збільшені посіви ярих. А ось відносно ситуації на посівах озимих зазначено, що вона неоднозначна залежно від географічних зон області.
Варто зазначити, що у північній частині області 90% посівів в доброму та задовільному стані й особливих хвилювань в аграріїв не викликає. Проте в центральних та південних районах області ситуація не така оптимістична – приблизно 50% посівів в доброму та задовільному стані, а інша половина сходів характеризується, як слабкі та зріджені. Однак, якщо цьогорічна весна буде прохолодною та затяжною, такі посіви, за умови проведення додаткових технологічних операцій по догляду за ними, можуть дати нормальний урожай. Якщо ж весна буде жаркою та посушливою не виключено, що частину площ доведеться пересівати. В цьому випадку зростуть посівні площі таких ярих культур, як соняшник, соя, льон олійний, кукурудза, просо та сорго.
Окрім того, повідомляється, що у 2024 році будуть збільшені, у порівнянні з минулим роком, посівні площі зернових, технічних, овочевих, баштанних та кормових культур. Серед ярих зернових – ранні ярі: ячмінь, горох, пшениця та овес займуть 91,5 тис. га. Їх сівба фактично розпочалася. Користуючись теплою лютневою погодою, аграрії вже посіяли 7,5 тис. га ярого ячменю та 4,2 тис. га гороху. У групі пізніх зернових до посіву підлягає 150 тис. га кукурудзи, 8,0 тис. га проса, 8,0 тис. га зернобобових (нут і сочевиця), 5,0 тис. га сорго та 2,5 тис. га рису. Серед технічних культур найбільші посівні площі – 420 тис. га відведено під соняшник, 25,0 тис. га займе льон олійний, 6,5 тис. га соя.
Потребу в насінні ранніх зернових у кількості 18,1 тис. тонн сільгоспвиробники забезпечують коштом власних ресурсів.Насіння кукурудзи у кількості 3,0 тис. тонн закуплено у господарств науки та у фірм – дилерів закордонної селекції. Теж саме стосується і насіння соняшнику, потреба якого становить – 2,5 тис. тонн.
Наразі аграрії проводять підживлення посівів озимих культур. 365 тис. га посівів або 42,3% отримали азотне живлення, що сприятиме кращому розвитку вегетативної маси рослин та їх кореневої системи.
Також активно проводяться роботи з підживлення посівів в Подільському та Білгород-Дністровському районах, де площа виконаних робіт перевищує 55%.
Для проведення підживлення посівів на всій площі необхідно закупити 86 тис. тонн мінеральних добрив. Вже придбано 55 тис. тонн, що становить 64% від потреби. Добрива є на ринку агропродукції, й хоча ціни на них «кусаються» аграрії їх закуповують, розуміють, що без добрив важко отримати нормальний врожай. Крім того, для проведення заходів з боротьби зі шкідниками, хворобами та бур’янами на посівах сільськогосподарських культур необхідно придбати 1244 тонн пестицидів та гербіцидів. Зазначається, що вже закуплено 675 тонн хімікатів, що становить 54,2% від потреби.
Щодо забезпеченості аграрних підприємств технікою та паливно-мастильними матеріалами відомо, то на весняно-польових роботах планують залучити 9,7 тис. тракторів, 13,2 тис. одиниць посівної та ґрунтообробної техніки, в тому числі 5,0 тис. сівалок та 6,2 тис. культиваторів. Також закуплено 21 тис. тонн дизельного пального при потребі 29,5 тис. тонн або 71% від необхідного обсягу та 4,2 тис. тонн бензину при потребі 7,8 тис. тонн, що становить 54% від необхідного.
А ось забезпеченість кадрами залишається зважаючи зокрема на воєнний стан – проблемним питанням. Окрім того, нестабільна робота портів ускладнила логістику товарів, чим спровокувала подорожчання доставлення і, відповідно, продукції загалом. Ще одним випробуванням є зниження маржинальності аграрного бізнесу, через підвищення цін на перевезення, посівні матеріали та захист рослин, а також збільшення суми страхування товару на випадок потенційних загроз, пов’язаних із воєнними діями.
Отже, аграріям наразі не вистачає робочих рук: як і представники інших галузей, чимало механізаторів мобілізовані. Працівників даного спрямування відчутно не вистачає, зважаючи на те, що вони завжди буди в дефіциті. Через таку ситуацію частішають випадки, коли водіями комбайнів та тракторів тощо становляться жінки.
Повідомляється, що в Одеській області тривають переговори з Всесвітньою продовольчою програмою ООН щодо реалізації важливих соціально-економічних проєктів в регіоні. Розглядають також можливість навчання фермерів з метою ефективного ведення ними сільського господарства, відновлення зруйнованої через воєнні дії інфраструктури та модернізацію іригаційних систем та навчання жінок керуванню транспортними засобами, зокрема тракторами, комбайнами.
«Попри всі складнощі, агротоваровиробники розуміють свою відповідальність за організоване проведення комплексу весняно-польових робіт і зроблять все необхідне, щоб закласти надійний фундамент під урожай 2024 року», – підсумували у департаменті аграрної політики, продовольства та земельних відносин.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
