Одкровення про нічні ракетні обстріли: в Сергіївці фельдшеру зі швидкої довелося рятувати свого близького друга
Вночі першого липня росія обстріляла з повітря курортне селище Сергіївка Білгород-Дністровського району. Внаслідок ракетних ударів загинули більше двадцяти людей та близько сорока місцевих мешканців отримали поранення різного ступеню важкості. Першим на виклик на місце трагедії в Сергіївці прибув фельдшер Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Ігор Буюклі, якому ж відразу довелося сортувати постраждалих з навколишніх будинків, професійно стримуючи емоції від побаченого ним жахіття.
Цією історією бійця медичного фронту поділилися у випуску програми «Сніданок з 1+1», передає інформаційна агенція «Юг. Today».
Як зазначається у відеосюжеті, перше липня для Ігоря був звичайним робочим днем на викликах. Медикові залишалося всього декілька годин до завершення чергування. Він згадує, що вони якраз із водієм планували попити чай.
В цей час пролунав перший вибух неймовірної сили. Близько першої ночі Сергіївка просто здригнулася від ворожих снарядів, що влучили в житлові квартали та базу відпочинку.
Фельдшер почав набирати диспетчера швидкої допомоги, повідомивши йому, що в селищі ракетні обстріли, тому будуть виклики швидких і треба підготувати бригади.
З різницею у декілька секунд почулися ще два вибухи. Ігор з водієм негайно вирушили на місце трагедії. Там вони були вже через п’ять хвилин найпершими. Тому хто приїхав першим, той за старшого.
«Люди були в паніці, кричали, що їм потрібна медична допомога. Та, за правилами сортування, все одно першими мають вивозити тяжких, потім середніх, а тільки потім – легких. Я оглянув та передав бригадам швидкої близько двадцяти постраждалих, а останню жінку у тяжкому стані забрав до себе у машину. Вона була вся порізана склом, в ранах були скалки. ЇЇ не можна було залишати», – розповідає медик.
В ту страшну ніч до медиків почали зносити постраждалих із будинків, куди влучила ракета. У людей були осколкові поранення, порізи, черепно-мозкові травми. Коли почали приїжджати інші бригади, Ігор став координувати їх. Оглядав, сортував поранених: де тяжкі, де середні, а де людям, на жаль, уже не потрібна була допомога. Фельдшер говорив бригадам, кого забирати. Для тяжких виділяли окрему машину, легких поранених забирали по троє-четверо. Бригади працювали відмінно. Одразу всі приїхали, всі знали свою роботу. Підходили і питали, кого забираємо, потім вантажили і відвозили. Все працювало як годинник.
Останньою з тяжких була жінка із закритою черепно-мозковою травмою, струсом мозку та рваними ранами. Ігор вирішив забрати її у свою машину швидкої та їхати до лікарні. Вона була там останньою з тяжких. Дорогою він ставив їй внутрішньовенний доступ, крапельницю. В неї були рани шиї, верхніх та нижніх кінцівок. У ранах на грудній клітці виднілося скло. Витягувати фельдшер його не збирався, бо це мали робити вже у відділенні.
«За два дні я заходив до неї, коли постраждалій робили перев’язку. Запитав на посту медсестри, як вона. Мені сказали, що середня, але стабільна, йде на покращення», – зазначив фельдшер.
Але найстрашнішим стало те, що серед тих, кого медики рятували тієї жахливої ночі, був і друг Ігоря.
«Його винесли з квартири на матраці начебто просто брудного. У тій темряві спочатку неможливо було щось розібрати. Коли я оглядав його рани та надавав першу медичну допомогу, мені посвітили на його обличчя. Я впізнав в пораненому свого друга. Він лежав в реанімації п’ять днів, його стабілізували», – повідомляє подробиці медик.
На місці терористичного акту в Сергіївці працювало десять бригад швидких. А злагоджена робота старшого фельдшера зміни та головного лікаря Білгород-Дністровської швидкої допомоги надала змогу медикам виграти час, а, значить, врятувати більше життів.
«Вони протягом тридцяти хвилин зібрали всю лікарню. Якби не було розгорнуто шпиталь, гадаю, що жертв було би більше», – вважає фельдшер.
За сімнадцять років роботи Ігор тієї ночі вперше виїхав на виклик із такою кількістю жертв та постраждалих. Але роки досвіду та постійні навчання допомогли фельдшеру виконати свою роботу на автоматизмі, без зайвих емоцій.
«Я приїхав до підстанції. Мене змінив напарник. А ми з водієм просто сіли, зробили кави та запалили цигарку. І протягом хвилин п’ятнадцяти сиділи мовчки», – зізнається медик.
Робота Ігоря чи не щодня йому нагадує, що жити треба тут та зараз, радіти тому, що маєш, цінувати життя кожної миті.
Варто підкреслити, що ІА «Юг.Today» вже публікувало сповідь завідувача хірургічного відділення лікарні з Одещини Юрія Дабіжа, який зізнався, що такі травми раніше він бачив лише у фільмах жахів. Саме цей хірург рятував дітей після обстрілу узбережжя курортної Сергіївки. Також ми розповідали про старшу фельдшерку зміни Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Одеської міської ради у Білгороді-Дністровському Віру Єфремову, яка в ту жахливу ніч бачила сльози на очах лікарів.
Під час підготовники цієї публікації були використані також матеріали Міністерства охорони здоров’я України
Інна ДЕРМЕНЖІ, фото – МОЗ, скріни з відео
