Одеса відсвяткує День народження та потрапить до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: що саме цікавить міжнародну організацію
Історичний центр Одеси потрапить до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО вже протягом декількох днів.
Про це під час брифінгу з віце-президентом Європейської комісії Маргарітісом Схінасом розповів міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Брифінг відбувся за результатами зустрічі Маргарітіса Схінаса и Олександра Ткаченка в Національному музеї України в Другій світовій війні, повідомляє інформаційне агентство «Юг.Today» з посиланням на Укрінформ.
«Досьє об’єкта на фінальному етапі. Я радий, що ми отримали запевнення від керівництва ЮНЕСКО, що наше подання буде розглянуто негайно. Я гадаю, що навіть не цього місяця, а буквально днями це питання буде вирішено», – сказав міністр.
За словами Ткаченка, до розробки досьє культурного об’єкта було залучено українських експертів та їхніх італійських колег, водночас ініціативу України підтримали в ЮНЕСКО, зокрема, генеральна директорка Одрі Азуле.
Очільник МКІП підкреслив, що внесення історичного центру Одеси до переліку ЮНЕСКО є символічним кроком, покликаним нагадати росії, що світ з Україною.
«Безперечно, це не закрите небо, яке ми хотіли першочергово, але це певною мірою сигнал від світового співтовариства, що українські культурні об’єкти буде захищено. росіяни воюють проти нашої ідентичності, і цей крок показує, що з нами світ», – наголосив Олександр Ткаченко.
Нагадаємо, що сьогодні Одеса святкує День міста. «Перлині у моря» виповнюється 228 років.
Але ця дата є символічною, бо саме місто, хоч і під іншою назвою, існувало ще задовго до того, як славнозвісна Катерина ІІ вирішила «вважаючи вигідне становище Хаджибея при Чорному морі та пов’язану з ним користь, … влаштувати там військову гавань купно з купецькою пристанню». Невеликий екскурс в історію з приводу цього зробило сьогодні для своїх читачів видання «Одеське життя».
Саму ж дату «заснування» обирав чиновник, статистик та економіст при генерал-губернаторi Михайлi Воронцовi Апполон Скальковський.
Вибір у Скальковського був невеликий: дата штурму Хаджибея, початок роботи порту чи день підписання рескрипту Катериною. Однак жодна з цих дат його не влаштовувала. Дату штурму Хаджибея він відкинув тому, що фортеця стояла на цьому місці багато років, і говорити про заснування було просто безглуздо. З роботами в порту теж вийшла невдача, тому що одеська верф існувала ще з 1793 року, а Хаджибейська гавань і того раніше.
Загалом Скальковський знайшов єдиний вихід, який влаштував усіх, а йому ще й додав політичних дивідендів. Датою заснування Одеси він обрав 22 серпня (за новим стилем 2 вересня ). Цього дня в Одесі було закладено дві перші церкви та прокладено борозна на честь заснування міста. Начебто цілком логічно, якщо не знати, що закладення церков, згідно з історичними джерелами, відбулося лише 1795 року. Невже Скальковський не знав цього і міг припуститися такої грубої помилки?
Якщо покопатися в історії, на світ божий випливає один цікавий факт: саме 22 серпня відбулася коронація Миколи I. А день народження імператора та дата його коронації у Російській імперії вважалися головними святами. І коли 1837 року Одесу відвідав Микола I, Скальковський у зверненні до нього озвучив знаменну дату саме в цьому ключі. Як писав «Одеський вісник» у той час: «Одеса святкує день коронації і день заснування міста, що дивом збігся з ним». Тільки в диво чомусь важко віриться.
Взагалі ж історія Одеси розпочалася набагато раніше, ніж на її території взагалі з’явилися представники імперії. Згідно з історичною наукою, вік міста визначається з моменту першої письмової згадки про нього. Хаджибей був уперше згаданий 1415 року польським істориком Яном Длугошем.
А перше поселення, з якого пізніше виросла Одеса, називалося Качибей і з’явилося воно наприкінці XIV століття, за правління князя Великого князівства Литовського Вітовта. Трохи пізніше, у XV столітті, межі Великого Литовського князівства простяглися аж до Чорного моря, включаючи і Хаджибей-Одесу.
За однією версією місто тут заснував литовсько-український шляхтич Коцюба Якушинський. За іншою, яку історики вважають правдоподібнішою, Качибей був заснований селянами з подільського села Кочубієв. Вони переселилися на берег Чорного моря і збудували портове містечко, яке назвали на честь рідного села.
В 1421 приблизно на місці Одеського оперного театру і Пале-рояля побудували укріплений замок і порт. Через 10 років Качибей опинився під владою поляків, а 1442 року перейшов у підпорядкування польсько-українському магнату Теодору Бучацькому-Язловецькому. Над містом та замком можна було побачити герб Язловецьких, так званий Абданк – польський дворянський герб, що включає 434 роди. Він також був родовим гербом українських гетьманів Богдана та Юрія Хмельницького та Івана Виговського.
Сьогодні інтерес ЮНЕСКО зосереджений історичній частині міста, якому російська імперія свого часу змінила і назву, і історію.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
