Обряд села Болградського району готується до внесення до Національного переліку нематеріальної спадщини України

У п’ятницю, 17 жовтня, на честь ухвалення ЮНЕСКО «Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини» відзначається Міжнародний день нематеріальної культурної спадщини. Його мета — підвищити обізнаність про важливість збереження нематеріальної спадщини для майбутніх поколінь. Україна має сім елементів, визнаних ЮНЕСКО. Детальніше про них та про обряди та традиції Одещини, які увійшли до Національного переліку нематеріальної спадщини України, розповіла заступниця директора департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації Ярослава Різникова, передає видання «Південь сьогодні».

Так, ЮНЕСКО визнано Петриківський розпис, культуру приготування українського борщу, козацькі пісні Дніпропетровщини, традицію Косівської мальованої кераміки, орьнек — кримськотатарський орнамент, писанку, кобзарсько-лірницьку традицію.

Також Ярослава Різникова нагадала про 11 елементів з Одещини, внесених в Національний перелік нематеріальної спадщини України:

– Особливості виконання клезмерської музики Подільського (Кодимського) району Одеської області;

– Різдвяний обряд «Мошу» (молдовський обряд);

– Метод будівництва «Суха кладка»;

– Музей традиційного народного мистецтва як інтерактивний простір нематеріальної культурної спадщини Одещини – «Живий музей»;

– Міліна – знання, навички та звичаї;

– Знання, вміння та практики, що стосуються приготування та споживання біляївської рибної юшки;

– Культура приготування та споживання плацинди в селах долини річки Фрумушика;

– Традиція приготування та споживання обрядових хлібів до Дня Святого Георгія села Криничне;

– Культура традиційного вівчарства Бессарабії та знання, пов’язані з ним;

– Приготування української традиційної страви «Голубці». Культура приготування і споживання голубців;

– Традиційна гагаузька народна гра «Ашик».

Наразі до внесення до Національного реєстру готується ще один обряд – родом з Болградського району.

«Цікаво, що нині у селі Банівка Болградського району до внесення до Національного реєстру готується обряд Кукерів. Це святкування Масляної, де зима зустрічається з весною. Складність у тому, що в Національному переліку раніше не було елементів з перерваною традицією. Кукери ж з Банівки згадувалися до певного часу, а потім обряд перервався. Лише двадцять років тому обряд поновився та прижився», – розповіла Ярослава Різникова.

Що стосується Одеського регіонального інвентаря об’єктів нематеріальної культурної спадщини, наразі у ньому налічується 21 елемент – серед яких:

– Особливості виконання клезмерської музики;

– Ритуальний хліб Кодимщини;

– Метод будівництва «Суха кладка»;

– Традиційне виготовлення віників на Савранщині;

– Осичківські дідки;

– Степовий південний розпис;

– Культура приготування та споживання вертут в Біляївській громаді;

– Традиція приготування та споживання мамалиги в Куяльницькій громаді;

– Причорноморська глиняна іграшка;

– Обрядове свято виноградної лози «Трифон Зарезан»;

– Обряд «Сирни Заговезни»;

– «Туршу» – квашені овочі за рецептом гагаузів тощо…

Ярослава Різникова запрошує усіх охочих до Одеський обласний центр української культури, що на вул. Польська, 20 та рекомендує звертайтися до директорки – Valentina Vitos, яка є національним експертом з питань нематеріальної культурної спадщини України, та до членів очолюваного нею творчого колективу.

На базі центру наприкінці 2020 року було відкрито Музей нематеріальної культурної спадщини – «Живий музей». Це експозиційний, інтерактивний, демонстраційний та навчальний простір, який є своєрідним продовженням переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Одеського регіону. Загалом до системи «Живого музею» входять 35 музеїв, що діють у громадах Одещини.

В музеї демонструється матеріальне вираження нематеріальної спадщини Одещини. Серед експонатів – рушники, елементи одягу, писанки, глиняні іграшки, плетіння із соломи тощо. Тобто це матеріальні речі, за виготовленням яких стоїть певний обряд чи дійство.

«Також на базі музею працює школа традиційних ремесел Одещини – усі майстер-класи тут проводять носії традицій. Це ніби занурення у історію. Наприклад, глиняна іграшка «свищик». Ми не просто її ліпимо, ми розповідаємо історію виникнення «свищика», розповідаємо про виникнення глини, про її властивості, поєднуємо ці знання зі знаннями математики (наприклад, скільки потрібно грамів глини на одну пташку, через які геометричні фігури вона робиться)», – розповідає Валентина Вітос.

Робота з документування елементів нематеріальної культурної спадщини продовжується. За словами Валентини Вітос, на Одещині їх виявлено ще понад 70!» –