Не встиг відсвяткувати першу річницю весілля: у запеклих боях на Донеччині поліг солдат з Ізмаїльського району

У ці дні, коли українці готуються до світлого Христового Воскресіння, Ізмаїльщина знову в скорботі. У понеділок, 11 квітня, під час виконання бойового завдання поблизу міста Бахмут Донецької області солдат, 31-річний мешканець села Мирне Вилківської громади Дмитро Масленніков отримав несумісне з життям поранення в шию.
Цю сумну звістку журналісту інформаційної агенції «Юг.Today» повідомила дружина загиблого військовослужбовця Ірина.
Майбутній захисник України народився 2 жовтня 1991 року в селі Мирне колишнього Кілійського району. Після закінчення навчання в сільський школі перед Дмитром постав вибір, куди піти далі, аби отримати професію. Доля завела хлопця до Суворовського професійного аграрного ліцею, де через два роки він отримав диплом електрогазозварника. Одразу ж після завершення навчання Дмитро протягом двох років проходив строкову службу в армії.
З 2004 року та майже до початку повномасштабного вторгнення рф на території України Дмитро працював різноробочим у місцевому сільськогосподарському кооперативі «Дружба». Проте, як зазначає пані Ірина, в Дмитра була перерва в трудовій діяльності. Коли в 2015 році почалася війна на Донбасі, він не вагаючись підписав контракт та став на захист України, тому що любив її та прагнув жити у вільній та незалежній державі. На початку 2017 року військовий вже повернувся у статусі учасника АТО (ООС) до рідного села.
Позитивний, спокійний, працьовитий чоловік мав добре серце та золоті руки. Хоча він не працював за фахом, але люди зверталися до нього, коли в їх домівках необхідно було провести зварювальні роботи.

24 лютого 2022 року Дмитро зустрів в Одесі в складі бригад, які займалися ремонтом доріг. Дружина бійця згадує, що в перші дні війни в чоловіка не було можливості виїхати з Одеси – з міста просто не випускали. Аби не відсиджуватися у куточку, Дмитро приєднався до військових та допомагав їм облаштовувати блокпости.
Тільки п’ятого березня чоловікові вдалося приїхати до Мирного, де на нього чекала кохана дівчина Ірина. Жінка зізналася нам, що найбільшою мрією Дмитра було мати власну родину. І вже 27 квітня минулого року закохані офіційно зареєстрували шлюб.

Це не була урочиста традиційна церемонія – наречена в білій сукні, а наречений – в костюмі. На розпис до РАЦСу молодята прийшли в чудових українських вишиванках. А Ірина в руках тримали весільний букет, прикрашений жовто-блакитною стрічкою. Поруч з подружжям на світлинах знаходилися щасливі та усміхнені, вдягнені в українські вишиті сорочки діти Ірини від першого шлюбу – чотирнадцятирічний Герман, одинадцятирічна Діана та семирічний Ярослав. Дмитро став для них справжнім другом та другим батьком.


Жінка розповіла нам, що з початку березня минулого року Дмитро потрапив до лав прикордонників в один з підрозділів Одещини. Військовою службою чоловік дуже пишався, бо ж відчував у серці надважливу місію – боронити рідну землю та родину від ворогів, які ордою розсипалися по деяких регіонах України.
У січні 2023 року Дмитра направили до Львівщини, де він проходив підготовку перед відправкою у зону бойових дій на Донеччині. Вже середину неповторної української весни боєць зустрічав у вщент зруйнованому окупантами Бахмуті, де зараз точаться найжорстокіші бої. Перебуваючи на «нульових» позиціях, військового підбадьорював голос його рідних з Ізмаїльщини, який він міг не чути по декілька днів.
Сьома ранку 11 квітня. Хвилинна розмова з Дмитром, в голосі якого вже чулось передчуття неминучої смерті. Через декілька годин його життя трагічно обірвалося під час мінометного обстрілу з боку окупантів… На жаль. Дмитро не встиг через два тижні відсвяткувати першу річницю весілля у колі родини, яка його дуже любила та чекала з фронту.
Солдат з честю виконав свій обов’язок та загинув смертю Героя, заплативши найдорожчу ціну за нашу свободу – власне життя.
У пам’яті родини, друзів, бойових побратимів та всіх тих, хто його знав, Дмитро назавжди залишиться щирим та мужнім воїном. Будемо завжди пам’ятати нашого Героя. Для всіх мешканців Ізмаїльщини він є прикладом патріотизму і сміливості.
Колектив інформаційної агенції «Юг.Today» висловлює щирі слова співчуття рідним та друзям загиблого. Вічна пам’ять та шана Герою!
Інна ДЕРМЕНЖІ