Не дожив десять днів до свого 35-річчя: захищаючи Україну, на Донеччині загинув уродженець Білгород-Дністровського району
Сьогодні, 11 листопада, керівництво Татарбунарської громади Білгород-Дністровського району із сумом повідомило про загибель 35-річного уродженця села Білолісся, військовослужбовця Збройних Сил України Юрія Кіосака, який пав смертю хоробрих 31 жовтня, виконуючи бойове завдання поблизу Мар’їнки Покровського району Донецької області.
Те, що росіянами планувалося завершити за лічені дні, розтягнулося на довгі місяці. Легкої тріумфальної прогулянки не вийшло – отримано масштабне військове протистояння, а замість наперед заготовленої парадної форми знадобилися десятки тисяч мішків для тіл…
Україна продовжує доблесно й самовіддано боротися з російськими агресорами, наносячи нищівні удари по живій силі й техніці та розвінчуючи міфи про «другу армію у світі».
Кожна інформація про успішні дії української армії, про звільнення тимчасово окупованих територій надихає, наповнює гордістю за наше славне військо, зміцнює впевненість у тому, що Україна переможе. Так само, як вкотре починає невимовно боліти від чергової звістки про загибель земляка, співвітчизника…
Відвойовуючи рідну землю й населені пункти, геройськи гинуть мешканці півдня Одещини. 31 жовтня на Херсонщині свій останній бій дав ворогові Юрій Кіосак, якому вчора, 10 листопада, повинно було виповнитися 35 років.
Більш детально про загиблого воїна журналісту інформаційної агенції «Юг.Today» розповів його старший брат Володимир.
Як стало відомо, Юрій Кіосак народився в селі Білолісся в 1987 році, був молодшим у родині, маючи двох старших братів.
Володимир, старший за Юрія на чотирнадцять років, згадує, що його молодший брат з дитинства був хорошою людиною, тож і односельці його поважали. У селі закінчив школу, згодом в Одесі отримав диплом зварювальника. У чоловіка був і військовий досвід, бо до 2014-го протягом трьох років проходив контрактну службу у Збройних Силах України у якості зв’язківця. Останні вісім років, до жовтня цього року, працював із бригадою в Одесі у сфері будівництва. Роботу свою знав і любив.
В обласному центрі Юрій створив родину. Чоловік завжди радів навіть маленьким успіхам п’ятнадцятирічного сина Родіона та десятирічної донечки Олександри. Переймаючись за безпеку своїх рідних, чоловік 12 жовтня був вже у зоні бойових дій з його вже легендарними на Донеччині побратимами, що наводять пекельний жах на рашистів. Він до кінця був відданий військовому обов’язку, вірний своїй країні та її народові. Віддав життя за Батьківщину, як справжній Герой.
Старший брат воїна Володимир зізнався, що близькі з Білолісся навіть не знали, що Юрій поїхав на передову. До останнього дня були впевнені, що він завершує черговий об’єкт будівництва на Одещині. Більше двох тижнів Юрій не виходив на зв’язок із мамою. Потім було невеличке SMS – повідомлення, що він перебуває на Донеччині, де зараз ведуться найзапекліші бої із окупантами. А потім звісток від військового зовсім не находило. Лише 7 листопада Володимир дізнався, що його брат загинув у останній день жовтня, не доживши до свого ювілею лише десять днів.
За словами Володимира, сьогодні тіло загиблого воїна повинні привезти з Дніпра до Одеси. Прощання відбудеться в неділю, 13 листопада, о 10:00 у рідній оселі Юрія (село Білолісся, вул. Татарбунарського повстання, 8) та об 11:00 – у місцевому Свято-Покровському храмі.
Колектив інформаційної агенції «Юг.Today» висловлює щирі співчуття рідним та близьким Юрія Кіосака. Світлий, добрий спомин про звитяжного захисника України назавжди залишиться в наших серцях та спогадах його бойових побратимів, родичів і земляків.
Інна ДЕРМЕНЖІ
