Нащо користувачів соцмережі Фейсбук просять писати «Амінь» під зображеннями ікон
Пости з закликом написати «Амінь» траплялися, мабуть, кожному користувачу соціальної мережі Фейсбук. Нащо в українському сегменті Facebook створюються групи з такими публікаціями, з’ясовували журналісти ВолиньPost, передає інформаційне агентство «Юг.Today». з посиланням на Detector.Media.
Ці пости спрямовані на релігійних людей та людей, які тривожаться через реалії війни. Вони збирають десятки тисяч коментарів та сотні перепублікацій. Головна редакторка ВолиньPost Іванна Рудишин з колегами дослідила поширення вказаної тенденції у спільнотах соцмережі, популярних на Волині, та зробила деякі висновки.
Як з’ясували дослідники ГО «Інформація у чистому вигляді», у десятках груп із назвами «Бог з нами», «Бог любит нас до сего дня», «Слава Богу за всё», «Господь с нами», «Блага Вість», «Стихи затронувшие душу», «Привітання з днем народження» та багатьох інших зʼявляються пости із закликом поставити «Амінь» у коментарях.
«Дописи із такими словами на фоні зображень ікон, дітей, що плачуть біля згарищ чи розбомблених будинків, а часто із додаванням до цього синьо-жовтих елементів, збирають мільйони коментарів і сотні тисяч репостів у фейсбуці. І навіть зважаючи на те, що велику частину із них пишуть помітні неозброєним оком боти, це все одно неймовірно величезні показники», — зазначила Іванна Рудишин.
За її словами, увесь цей контент має одну спільну ознаку: у дописах, коментарях до них, а часто й в описах спільнот, є клікабельне посилання на чат у Messenger, де пропонують взяти участь в «міжнародній онлайн-лекції на тему: Як вибратися з біди та отримати Боже благословення».
Іванна Рудишин таки задіяла чат із користувачем «Церква Всемогутнього Бога». Після заявки на участь в онлайн-заході, дослідницю попросили додати у друзі користувачку «Оксану Оксану», бо «тільки вона може додати у групу», де буде відбуватися подія.
«Оксана Оксана» першим повідомленням відправила український прапор, щоб не було сумнівів, що вона — справжня, а головне – українка. Далі «Оксана Оксана» писала то від чоловічого, то від жіночого роду. У її повідомленнях були дуже помітні труднощі перекладу», — розповіла Іванка Рудишин.
Пізніше члени ГО «Інформація у чистому вигляді» довідалися із відкритих джерел, що «Церква Всемогутнього Бога» – це релігійна спільнота, що виникла в Китаї у 1991 році. У Китаї вона заборонена. Її засновник – Чжао Веншань – утік 2000 року з Китаю до США, де отримав політичний притулок як людина, переслідувана на релігійному ґрунті. Основне вчення «Церкви» стосується того, що очікуване Друге пришестя Христа вже настало і що він нині живе у вигляді китайки Янь Сянбінь. Ця китайка, згідно з наявною у мережі інформацією, виїхала до США разом із засновником «Церкви Всемогутнього Бога».
Також дослідники з’ясували, що ця спільнота за аналогічною схемою вербує нових учасників та прихильників у багатьох країнах, зокрема – іспанськомовних (Іспанія, Мексика, Перу, Колумбія). Якщо в Україні ці спільноти мімікрують зазвичай під православні, то у вищезгаданих країнах – під католицькі.
Члени ГО «Інформація у чистому вигляді» виявили, що серед адміністраторів сторінок, які поширюють контент «Церкви Всемогутнього Бога», – чимало користувачів зі світлинами азіатів на аватарках, властивими для азіатів іменами, але в інформації про яких зазначено, що проживають вони у Іспанії. З одним із таких користувачів із ніком «Alegría Lin» активно взаємодіяла уже згадувана бот «Оксана Оксана».
До слова, президент Шанхайської асоціації релігієзнавства та Інституту релігієзнавства Шанхайської академії соціальних наук Ян Кецзя у 2016 році назвав ЦВБ проявом «релігійного екстремізму». Мовляв, представники секти «забирають гроші своїх послідовників, проводять промивання мізків і підбурюють людей до антигромадської діяльності».
Правдива мета адміністраторів згадуваних груп, які поширюють заклик ставити «Амінь» у коментарях наразі не відома. MediaSapiens з’ясував, що цей рух активно поширюється не лише у групах Facebook, популярних на Волині, але й у багатьох групах інших регіонів України, розрахованих на релігійних людей. У запрошенні на онлайн-захід у Messenger журналісту MediaSapiens уточнили, що цінні знання можна отримати «у межах міжнародного обмінну священників».
«У цій ситуації варто дослухатися до порад фахівців із медіагігієни та кіберполіції щодо інформаційної безпеки, щоб не стати жертвою збору персональних даних або інформаційно-психологічних операцій», – радять наші колеги.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
