На півдні Одещини активізують роботу з реалізації місцевих проєктів розвитку гагаузьких сіл
Протягом двох днів, 30-31 липня, в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті (ІДГУ) проходив перший міжнародний форум «Гагаузи України: соціально-економічні та етнокультурні чинники розвитку». Він проводився в рамках розпочатої єдиним державним закладом вищої освіти Буджаку, найбільш поліетнічного регіону України, дискусії про формування основних засад сталого розвитку громад.
В заході взяли участь представники освітньо-наукових установ України та інших країн (Болгарія, Молдова, Туреччина), органів публічного управління та громадських організацій.
Журналіст інформаційної агенції «Юг.Today» зупиниться на найцікавіших моментах із доповідей учасників форуму.
Як відомо, в Одеській області проживає біля 85% етнічних гагаузів України. При цьому компактні ареали розселення цієї спільноти є тільки в Дунай-Дністровському межиріччі. В сучасних складних геоекономічних умовах значно актуалізуються питання ефективного соціально-економічного та етнокультурного розвитку населення для збереження його етнічної ідентичності.
Форум урочисто відкрив ректор ІДГУ Ярослав Кічук, який підкреслив унікальну етнічну ідентичність гагаузів, котрі мають право на статус корінного народу України, а також на принципову проукраїнську позицію лідерів гагаузького руху Буджака в умовах війни з російськими окупантами. Він виступив з ініціативою звернення до наукової тюркомовної спільноти з пропозицією створення ефективно діючого міжнародного освітньо-наукового кластеру задля сталого розвитку Українського Буджака.
Радник голови Одеської обласної державної адміністрації, один з активних регіональних лідерів гагаузького руху України Юрій Дімчогло акцентував увагу на сучасних етнополітичних процесах в середовищі гагаузів Бессарабії, де чітко простежується територіальна диференціація за рівнем підтримки дії російського путінського режиму.
За словами Юрія Дімчогло, у традиційно російськомовній південно-західній частині Одещини після 24 лютого, коли почалася інтенсивна фаза російсько-української війни, в рази зменшилася та продовжує зменшуватися кількість людей з проросійськими поглядами. А в автономному територіальному утворенні Гагауз Єрі (Молдова) ця цифра практично не змінилася.
Окремо він виділив пріоритетні перспективи співробітництва з Туреччиною в питаннях залучення інвестицій, розвитку реального виробництва та покращення якості життя населення гагаузьких поселень Українського Буджака.
Особливої актуальності під час форуму набуло дискусійне питання щодо готовності до конструктивного примирення проєвропейських гагаузів після Перемоги України з частиною гагаузів Молдови, які внаслідок багаторічної російської пропаганди несвідомо підтримували війну рф проти українського народу.
Представник керівництва «Союзу гагаузів України», журналіст Іван Капсамун наголосив на важливості відновлення активного використання гагаузької мови серед дітей та молоді, представників нової генерації етносу та повернення історичної пам’яті гагаузького народу.
На його думку, гагаузи мають взяти активну участь у процесах деколонізації та проявити зацікавленість у питаннях формування нової топоніміки регіону. Журналіст запропонував збільшити кількість регіональних топонімів, які б відображали історію та культуру конкретного населеного пункту та всього гагаузького народу.
Нагадаємо, що 21 липня на зустрічі з представниками етнічних спільнот у Міністерстві культури та інформаційної політики України під час свого виступу Іван Капсамун звернув увагу присутніх на необхідності остаточного визначення статусу гагаузів в Україні. За словами Івана, влітку минулого року був прийнятий Закон «Про корінні народи України», після якого депутати з парламентської трибуни обіцяли восени повернутися до цього питання і внести зміни до законодавства. Цього так і не було зроблено.
Наразі статус гагаузів знаходиться на межі понять «корінний народ» і «національна спільнота (меншина)», що періодично викликає суперечки між істориками та представниками етносу. На думку Івана Капсамуна, потрібно грамотно і взаємовигідно для всіх визначитися і зафіксувати статус гагаузів, можливо, передбачити своєрідну «золоту середину» у правому визначення для цієї національності в ще неприйнятому законі про нацменшини.
В підтримку цієї ініціативи журналіста на форумі в Ізмаїльському університеті столичний професор Сейфулла Рашидов підтвердив, що гагаузький народ має право на статус корінного народу як автохтонної етнічної спільноти, яка сформувалася на території України, є носієм самобутньої мови і культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість у складі її населення.
В свою чергу, директор Центру регіонального розвитку Українського Придунав’я В’ячеслав Тодоров розповів про суспільно-географічні проблеми розвитку населення Українського Причорномор’я та гагаузів зокрема. Зміна геоекономічних реалій життєдіяльності населення обумовлює перед органами публічного управління, громадянським суспільством нові виклики. Вони поглиблюються невирішеними питаннями адміністративно-територіальної реформи та децентралізації влади в Україні. Ключовими проблемами, які стосуються розвитку гагаузьких поселень, є зміни природно-кліматичних умов життєдіяльності людей, незадовільний стан інфраструктури, непідготовленість органів місцевого самоврядування до забезпечення нових повноважень, зокрема, відсутність оновлених документів стратегічного планування та містобудівних документів, що мінімізують можливість отримання міжнародної фінансової допомоги.
Староста Старих Троян Суворовської громади Юлія Мірчева представила проєктні ініціативи щодо залучення інвестицій задля сталого розвитку господарства села, де переважно проживають гагаузи. Від імені ректорату ІДГУ доцент В’ячеслав Тодоров запропонував учасникам форуму безоплатну консультаційну підтримку в розробці місцевих проєктів розвитку гагаузьких населених пунктів.
По завершенні першого дня форуму представники професорсько-викладацького складу ІДГУ виступили з ініціативою відкрити в університеті інформаційно-освітній центр тюркської культури та підтримати рішення щодо оголошення набору на навчання за освітньою програмою « Англійська, турецька, гагаузька мови та переклад».
Другий день форуму проводився на базі Одеського обласного центру гагаузької культури в легендарному селі Виноградівка (Курчу) Болградского району. Директор закладу Ольга Кулаксиз яскраво представила діяльність свого досвідченого колективу та унікальну колекцію предметів матеріальної та духовної культури гагаузів Українського Буджака. Також тут відбувся круглий стіл «Етнічна самоідентифікація гагаузів: роль національно-культурних товариств».
За результатами проведеного форуму та круглого столу були розроблені рекомендації з пріоритетних питань розвитку матеріальної та духовної культури гагаузів. Організатори запланували провести наступний форум у жовтні цього року, на якому вже будуть обговорені конкретні місцеві проєкти розвитку гагаузьких населених пунктів півдня Одещини.
Підготувала Інна ДЕРМЕНЖІ
