На озері в Ізмаїльському районі будуватимуть пілотну плавучу сонячну станцію: обіцяють, що риба ловитиметься ще краще
Пілотний проєкт плавучої сонячної станції в Україні планують реалізувати в Суворовській громаді, а саме на озері Катлабуг. Про це у Фейсбук повідомив директор Науково-дослідного інституту біотехнологій, екології, молекулярної та функціональної медицини Юрій Старчевський, передає видання «Південь сьогодні».
Наші журналісти зв’язалися з науковцем і попросили розповісти про роботу над проєктом та перспективи впровадження технології в Україні.
– Юрію, з вашого допису ми зрозуміли, що перша плавуча електростанція в Україні буде побудована на озері Катлабуг. Так?
– Давайте казати правильно. Це буде пілотний проєкт. «Пілот» – це коли ми створюємо зразок, більшою частиною вироблений в Україні. Це буде зразок. На ньому будуть відпрацьовані технології, елементи нормативно-правового забезпечення. А вже потім, коли все це буде відпрацьоване, відбуватиметься масштабування під потреби низьковуглецевої економіки.
– Є вже якесь розуміння, як це буде виглядати? Якийсь макет, наприклад?
– Є пророблене інженерне рішення. Тобто є проєкти, реалізовані в Європі, в Америці, в Латинській Америці і так далі. Ми все це дуже ретельно дослідили, дослідили нормативну базу, технологічну. І розробили свої технічні умови, своє інженерне рішення, як це зробити у нас. І головне – має бути місце впровадження. Ми зараз ведемо перемовини з міжнародними грантовими проєктами, і без цього ніяк. Тож ми і уклали меморандум з Суворовською громадою. Тепер в нас є місце провадження, є європейські аналоги, є наше інженерне рішення – усе це ми будемо поєднувати у проєкт. А щодо вигляду, то в нас є «дизайнова» картинка, яку я викладав у дописі.
– Що можна з такої електростанції отримати? На який мінімум та максимум розраховувати?
– Тут дуже багато сфер впровадження. Найпростіше – це зменшення випаровування. Я про це писав раніше. Потім, за рахунок плавучих електростанцій можна забезпечити електропостачання на насосні станції, які перекачують воду з Дунаю в озера, що влітку пересихають. Тобто зникає прив’язка до бюджетних коштів, які дістаються з такими складнощами та труднощами. А так можна працювати і навесні, і влітку, і восени. Це буде підтримка сталого водного балансу Дунайських озер. Далі це велика кількість відновлюваної «зеленої» енергії. А це основа виробництва альтернативних палив. Альтернативні палива – це біометанол, електронний метанол, зелений аміак. Ці альтернативні палива – це основа декарбонізації таких секторів, як транспорт, авіація, морський транспорт. А це вже величезні ринки. Наведу такий яскравий приклад. Ринок бункерного плавання міжнародного судноплавства це 120 мільярдів доларів. І в міжнародної спільноти є потреба десь там за десять років замінити десять відсотків цього ринку на альтернативне паливо, яке не буде викидати парникові гази. А це десять –дванадцять мільярдів доларів. Це який відкривається ринок для регіональних проєктів – чи по Чорному морю, чи по Дунайському флоту.
Окрім кліматичного та економічного питань, ми приходимо до дуже серьозної складової. Це підсилення економічної стійкості України, зменшення залежності від викопного палива, яке країна-агресор постачає до Європи і далі. Тож це буде послаблювати і країну-агресора. Чим більше Світ, Європа, Україна виробить альтернативного палива, тим менше буде куплено у країни-агресора.
Масштабування нашого проєкту залежить від того, яку індустрію ми побудуємо у південному регіоні для використання цієї зеленої енергії. Це, наприклад, заводи з виробництва електронного метанолу. Чи завод з виробництва низьковуглецевих добрив. Європа сьогодні рухається до повної нейтральності щодо викидів парникових газів. Азотні добрива, які виробляються з природного газу, є джерелом їхнього викиду. Ті ж добрива, якщо виробляти їх з використанням відновлювальної зеленої енергії, то вони будуть низьковуглецевими. І відкриваються дуже широкий європейський ринок експорту цих добрив.
– Чи є в Україні фахівці, які можуть цю станцію збудувати? Чи є потрібне обладнання?
– У нас є такі фахівці. Ми уклали меморандум про співпрацю з одеською компанією «Системні технології бізнесу інтеллідженс». Це компанія, яка працює з дуже фаховими українськими інженерами, які допомогли нам розробити перші технічні умови і розуміння, як це реалізувати у пілотному проєкті. Україна дуже багата на розумних людей. Але головне – створити правильний вектор розвитку, визначити ключові точки, як їх називають, драйвери.
– Питання, яке зараз виникне у місцевих жителів. Що буде з рибою в озері, що буде з рибалками?
– З точки зору екології водного об’єкту, це тільки плюс. Тому що зменшується прогрів води. Тобто влітку створюються більш комфортні умови для водних біоресурсів. Є такий момент, що риба може ховатися у тіні, і це ускладнюватиме роботу рибалок. Але ми вже знаємо, як технічно це вирішити. Я не буду зараз озвучувати це рішення, тому що це наше ноу-хау. Але проблем для рибалок не буде взагалі. І, скажу більше, будуть тільки великі плюси. Але це питання, які ми тільки патентуємо, і вони не можуть бути висвітлені, щоб ніхто не міг забрати ідеї.
– Ну і питання, яке теж не можна оминути. Коли розпочнеться процес реалізації проєкту?
– Пошук фінансування вже йде на дуже високому міжнародному рівні. Але зараз, у наш час, питання «коли?»… Проте я можу сказати таке. Навіть до початку фінансування ми вже разом з фахівцями Суворовської громади створюємо елементи регіональної програми. Тобто ми її розробимо, і вже цю регіональну програму низьковуглецевої економіки можна буде використовувати як для отримання грантів, так і для «вбудовування» в регіональну програму розвитку Одеської області. Тобто це комплексний проєкт. І я навіть допускаю таку думку, щоб підняти це питання на рівень країни. Тому що, якщо це впроваджувати у реальність, то південний регіон стає стратегічним. У нас унікальні умови для розвитку такої економіки.
– Для будівництва таких плавучих електростанцій підходять будь-які водойми? Які є критерії?
– Ні. В нас є технічне рішення для спокійних водойм. Є рішення для морських лиманів, де вода солона, а це вже більш агресивне середовище. Там процеси ми ще дороблюємо. У світі сьогодні дуже швидко розвиваються технології для океанів та моря. Це неспокійна вода, але там такі гнучкі системи, які не бояться коливань. Але технічно це суттєво складніше. Я думаю, що після початку реалізації пілотів на спокійній воді ми вийдемо на співробітництво з міжнародними морськими центрами, які мають проєкти для морського середовища. І будемо їм пропонувати співпрацю і по Чорному морю.
Діана ГЕРГІНОВА
Фото ілюстративне
