На Одещині зросла кількість шкіл, в яких викладають румунську мову: коментар посла Румунії в Україні
Мабуть, найбільш чутливою темою на порядку денному двосторонніх відносин між Румунією та Україною є питання румунської меншини в Україні. По-перше, через статус румунської мови в Україні. По-друге, через те, що понад три десятиліття російська пропаганда сприяла руйнуванню румунсько-українських відносин. Так розпочав свою вчорашню статтю, присвячену румунським школам на Одещині, журналіст DefenseRomania Чіприан Думітракє, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Румунський журналіст зазначає, що «українська влада – не найкомфортніший співрозмовник, коли йдеться, зокрема, про тему меншин».
«Однак ми також повинні чітко розрізнити головну роль радянської «школи думки», яка (де)формувала покоління українців у напрямку менш гнучкого ставлення до Румунії та румунської спільноти в Україні. Десятиліттями радянський наратив домінував у мисленні осіб, які приймали рішення в Україні, щодо «Румунії» (несправедливо розглядалася як країна з територіальними амбіціями), румунської меншини (до якої українське суспільство та політичний клас ставилися з недовірою) та румунської мови (зобов’язана співіснувати з молдовською мовою, штучно створеною радянською владою)», – додає автор.
Але це ставлення, за його словами, починає змінюватися. В якості доказу журналіст посилається на інтерв’ю, яке дав виданню посол Румунії в Києві Віктор Мікула.
«Український уряд прийняв конкретні заходи, які підтримують румунську громаду в Україні. Прийняті нормативно-правові акти кращі за ті, що були раніше, і ми сподіваємося, що цей законодавчий процес піде вперед. (…) Уряд ухвалив стратегію підтримки національних меншин в Україні. Водночас він прийняв план дій щодо покращення освіти мовами меншин», – сказав румунський чиновник.
Наш румунський колега зазначає, що 2023 рік став еталонним роком щодо зміни тону українського уряду стосовно теми румунської мови.
«Український уряд у жовтні 2023 року прийняв розпорядження про заміну посилань на так звану молдовську мову в усіх офіційних документах на румунську», – нагадав Віктор Мікула.
Посол Румунії в Києві також пояснив, що українська влада може навіть запровадити День румунської мови. У цьому сенсі Департамент з питань етнічної політики в Україні має надати Уряду України конкретну пропозицію щодо нормативного акту для офіційного оформлення цієї пропозиції.
«Були громадські дебати на цю тему, і виявилося, що є одностайна підтримка встановлення такого дня. Таким чином, Україна була б третьою країною, після Республіки Молдова та Румунії, яка відзначала б день румунської мови в один день з двома іншими державами (31 серпня)», – сказав Віктор Мікула.
Однак, зазначає посол Румунії в Україні, російська пропаганда все ще добре вкорінена в Україні, особливо на місцевому рівні.
«Опір деяких місцевих діячів констатації факту відсутності молдовської мови є результатом попередньої російської пропаганди. Сліди цієї пропаганди все ще є, і тому ми дуже уважно стежимо за конкретними кроками щодо виконання рішення українського уряду минулого жовтня. Більшість державних інституцій почали вживати конкретних заходів, але ми також помітили опір деяких місцевих діячів, які перебувають під впливом російських меседж-векторів», – підкреслив посол Румунії в Україні.
Водночас посол Мікула додав, що діють інші програми, і зазначив, що кількість шкіл з навчанням румунською мовою в Одеській області зросла з 3 до 16.
«Також незабаром в Ужгороді, що на Закарпатті, відбудеться олімпіада з румунської мови та літератури, де візьмуть участь учні як із Закарпаття, так і з Чернівців та Одеси. Сподіваємося, що ця олімпіада заохотить якомога більше румунських дітей вступити до шкіл з викладанням румунської мови в Україні в наступні роки. Є напрацювання і в Одеській області. Кількість шкіл, де викладають румунську мову, зросла з 3 шкіл до 16, і є кілька ініціатив на місцевому рівні, які ми будемо підтримувати, якщо нас просять», – зазначив посол.
Журналіст також відзначає той факт, що нинішній похмурий контекст війни в Україні може являти собою історичний шанс для перезавантаження румунсько-українських відносин.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
