На Одещині цвітуть квіти, які ми звикли бачити навесні: чому для цих ендеміків важливий вступ України в ЄС
Про квіти, які у жовтні нагадують нам весну, розповіла співробітниця Нацпарку «Тузлівські лимани» Олена Бронскова. Авторка також поділилася фото, зробленими на схилах біля лиманів, передає видання «Південь сьогодні».
Пізньоцвіт Фоміна (Colchicum fominii) – рідкісна рослина, занесена до Червоної книги України. Він зростає лише в Одеській області, Молдові та в Добруджі в Румунії, тобто на досить невеликій території, тому є ендеміком західного Причорномор’я. В Угорщині та в навколишніх країнах розповсюджений його найближчий родич – пізньоцвіт піщаний Colchicum arenarium, і вони так схожі, що інколи їх вважають одним видом.
Пізньоцвіт Фоміна – невеличка, 10-15 см вищиною, цибулинна рослина, яка восени квітне, а навесні відрощує листя і дає насіння. Такий нестандартний сезонний розвиток пояснюється тим, що пізньоцвіти є уродженцями Середземномор’я і саме звідти прийшли до наших країв. Довготривале пристосування до середземноморського клімату призвело до появи саме такого життєвого циклу у багатьох середземноморських цибулинних видів рослин. А м’які бессарабські зими дозволяють цим південним рослинам виживати і в наших краях, де вони зростають на відкритих степових схилах та подекуди в розріджених лісосмугах, висаджених на місці степів.
«Відомо лише два місця зростання пізньоцвіту Фоміна у Румунії, чотири – в Молдові, і 12 – в Одеській області України. Тобто переважна частина популяцій цього рідкісного виду знаходиться саме в межах нашої країни і ми як держава несемо основну відповідальність за його збереження. Але, як не дивно, окрім включення до Червоної книги України, ніяких інших заходів із його збереження та охорони на державному рівні не здійснювалось», – зазначає екологиня.
Фахівчиня зазначає, що пізньоцвіт Фоміна, на жаль, не зростає на територіях існуючих об’єктів природно-заповідного фонду, тому для гарантованого подальшого існування цієї чудової рослини на наших теренах потрібно створити кілька заказників місцевого значення. Причому не відкладаючи в довгий ящик, адже епідемія розорювання останніх клаптиків степової цілини наразі в розпалі і ризик втрати цього раритетного виду дуже високий. Також зменшення площі степів, які використовуються як пасовища, призводить до посилення випасу і до перевипасу тих ділянок, які ще залишилися, що викликає ерозію схилів і додатково зменшує площу придатних для зростання виду місць. Така собі ланцюгова реакція.
«На міжнародному рівні пізньоцвіт піщаний, у склад якого європейські вчені включають і пізньоцвіт Фоміна, занесений до Європейського червоного списку, до Бернської конвенції, до Додатку II Оселищної Директиви ЄС (Види тварин і рослин, що становлять особливий інтерес для співтовариства (ЄС), збереження яких потребує створення територій особливої охорони). Таким чином, після вступу до ЄС Україна буде зобов’язана вжити дієвих заходів для збереження пізньоцвіту, але залишається відкритим питання, чи дочекається ця перлина Бессарабії кращих для себе часів, чи нам залишаться на згадку про неї лише нечисленні фотографії…» – додає Олена Бронскова.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
