Мережа закладів освіти Ренійської громади буде радикально реорганізована: міськрада затвердила відповідний план до 2027 року

Сорок третя сесія Ренійської міської ради затвердила План трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Ренійської територіальної громади на 2023-2027 роки. Без жодного перебільшення можна стверджувати, що це доленосне рішення, яке визначить можливості та перспективи місцевих шкіл на багато років наперед.

Для початку нагадаємо, що реорганізація системи середньої освіти в Ренійській ТГ (як і по всій Україні) покликана виконати норми ухваленого ще в січні 2020 року Закону України «Про повну загальну середню освіту». Відповідно до цього закону, наша країна повністю відмовляється від залишків радянської моделі шкільного навчання та створює нову структуру та організаційну основу освітнього процесу. Зокрема, вся державна система загальної середньої освіти буде поділена на три рівні: початковий (1-4 класи), базовий (5-9 класи) та профільний (10-12 класи). Школи базового рівня стануть гімназіями, а статус профільних навчальних закладів матимуть ліцеї. При цьому створюється два типи ліцеїв – академічні та професійні. Тобто після закінчення 9-го класу у дитини буде вибір: або вступити до 10-го класу ліцею, або піти вчитися в профтехучилище або коледж. Таким чином, вчитися в одній школі з 1-го по 12-й клас буде вже неможливо.

Окремо зазначимо, що для організації ліцею передбачено цілу низку обов’язкових вимог та стандартів. Наприклад, у профільному навчальному закладі має бути щонайменше два паралельні 10-ті класи. Якщо той чи інший населений пункт не зможе сформувати такий контингент учнів, то він втрачає право на створення ліцею, а місцеві старшокласники будуть змушені їздити на навчання або в інше місто (село), або навіть в іншу громаду, де створять умови для профільної освіти. Крім того, до ліцею висуваються дуже високі вимоги щодо матеріально-технічної бази, професійного рівня вчителів, забезпечення пожежної безпеки тощо. Навіть їдальня у профільному навчальному закладі має відповідати вимогам ХАССП – європейської системи якості та безпеки харчової продукції за принципом «від ферми та поля до тарілки споживача». І вся ця робота лягає на плечі територіальних громад.

З доповіддю про реалізацію Плану трансформації мережі закладів загальної середньої освіти ТГ до 2027 року виступила начальник відділу освіти Ренійської міськради Лілія Бондаренко. Насамперед вона озвучила статистику, що відображає основні показники діяльності місцевої системи шкільного навчання. Як наголосила Лілія Костянтинівна, головною проблемою у цьому контексті залишається негативна демографічна ситуація у Ренійській громаді. Народжуваність продовжує знижуватись, а це призводить до того, що з кожним роком у ТГ скорочується кількість дітей (школярів). Наприклад, у селі Нагірне на сьогодні налічується лише 28 дітей, а до дитячого садка села Котловина підуть лише 7 малюків. У школі села Долинське наступного навчального року буде лише 9 першокласників. І якщо зараз у цій школі займаються 200 учнів, то, як свідчить прогноз, до 2027 року їхня кількість зменшиться до 120-ти. Філія №1 опорної школи взагалі залишається без 1-го та 2-го класів, а наповнюваність 7-го класу впала до критичного рівня… Причому така демографічна динаміка спостерігається по всій Ренійській громаді. Достатньо сказати, що лише за останні три роки у дитячих садках ТГ було закрито 7 груп дошкільнят!

За інформацією міського відділу освіти, у поточному навчальному році у ТГ налічується 11 закладів загальної середньої освіти, в яких навчаються загалом 3792 учні (з них 1363 – у початкових класах, 1861 – у 5-9 класах та 568 – у 10-11 класах). Проте лише за перший семестр кількість школярів у громаді скоротилася на 87 осіб. Звісно, подібні чинники створюють ще одну серйозну проблему – низьку наповнюваність класів.

Якщо говорити про міські школи, то зараз картина така. У школі №2 навчаються 613 дітей (наповнюваність класів – 63%, вартість утримання однієї дитини становить 28 тисяч гривень на рік; тут і далі у дужках буде вказано показник наповнюваності класів та вартість утримання одного учня), школа №3 – 330 дітей (89 %, 32 тис. грн), школа №4 – 195 дітей (55%, 38 тис. грн), опорна школа – 513 дітей (43%, 30 тис. грн), філія №1 опорної школи – 255 дітей (63%, 25 тис. грн), філія №2 опорної школи – 163 учні (47%, 39 тис. грн).

У сільській місцевості за чисельністю учнів лідирує Новосільська школа: тут навчається 391 дитина, хоча минулого року займалося 420 дітей. На другому місці – Орлівська школа, але й там кількість учнів за рік скоротилася з 308-ми до 289-ти. Найменший контингент учнів – у Нагорненській школі, де займаються 164 дитини. У результаті середня наповнюваність класів у школах міста Рені – 66%, у селах громади – 48%. Середня вартість утримання одного учня складає відповідно 32 тис. грн та 44 тис. грн.

Зниження кількості учнів та низький рівень наповнюваності класів призводять до скорочення фінансування місцевої системи освіти з держбюджету. За словами Лілії Бондаренко, у 2023 році Ренійська громада недоотримала 8 млн 900 тис. грн освітньої субвенції. Справа в тому, що державна освітня субвенція виділяється громадам не на кількість шкіл чи вчителів, а на кількість дітей. Отже, за такої демографічної динаміки Ренійська ТГ і надалі відчуватиме дефіцит фінансування на потреби освіти. Простіше кажучи, ніхто не буде утримувати напівпорожні школи – на це просто немає грошей.

Слід додати також, що нині мінімальна наповнюваність класу – це 21 учень. Лише за дотримання такої норми держава виділяє освітню субвенцію місцевим бюджетам. Якщо рівень наповнюваності класів – нижче встановленої норми, то фінансування цих класів має здійснюватися за рахунок бюджету громади. Іншими словами, утримання нечисленних класів стає економічно недоцільним та збільшує навантаження на місцеві бюджети.

Начальник міського відділу освіти зазначила, що в цих умовах оптимізація та реорганізація шкільної мережі громади неминуча, і тому міськрада вже зараз має активно здійснювати фінансове, організаційне та матеріально-технічне забезпечення нової структури навчальних закладів. Але якщо у 2021 році, виступаючи на 9-й позачерговій сесії Ренійської міськради, Лілія Бондаренко заявляла про те, що Ренійська громада в кращому разі зможе утримувати лише один ліцей, і він буде розташований у місті Рені (відповідно, туди їздитимуть на навчання старшокласники з усіх сіл ТГ, для проживання яких навіть хотіли створити пансіон), то зараз передбачено створення трьох ліцеїв. Цей статус планується надати опорній школі, школі №2 та Новосільській школі. Інші 8 шкіл громади перетворяться на гімназії, тобто «дев’ятирічки». До речі, вже з 1 вересня 2023 року припиняється набір учнів у 10-ті класи міських шкіл №3 та №4. Щодо сільської місцевості, то з 1 вересня 2026 року Новосільська школа стане опорною, і там займатимуться старшокласники із сіл Орлівка, Котловина, Нагірне та Плавні. Крім того, у сільських школах по можливості відбуватиметься оптимізація шляхом об’єднання паралельних класів до одного класу.

«План трансформації наших закладів освіти ми маємо подати до Одеської облради, і саме від неї залежить, чи дозволять Ренійській громаді відкрити три ліцеї. У той же час дуже багато залежить від самої громади. Зокрема, міськрада має придбати 10 автобусів для транспортування школярів, а вартість кожного автобуса – 3 мільйони гривень. Крім того, необхідно здійснити безліч інших заходів для того, щоб наші потенційні ліцеї могли отримати цей статус, – від ремонту дахів та санвузлів до оснащення їдалень та профільних кабінетів, не кажучи вже про встановлення пожежної сигналізації. Лише на організацію навчання автосправи у ліцеях треба виділити 500 тисяч гривень. Причому я перерахувала не всі витрати, необхідні для досягнення державних стандартів у системі середньої освіти», – сказала Лілія Бондаренко.

Андрій ПОТИЛІКО

НА ФОТО: Лілія Бондаренко виступає на сесії Ренійської міськради, фото автора