Мама, сестра, бабуся були в будинку: наречена полоненого бійця полку «Азов» з Ізмаїла чекає новин з місця трагедії в Дніпрі

Рашисти в суботу, 14 січня, в ході масованої ракетної атаки по Україні влучили у багатоповерхівку в Дніпрі. Станом на сьогодні, 15 січня, поки що відомо про 29 загиблих, серед яких одна дитина. Травмовано 73 людини, в тому числі тринадцять дітей, врятовано 39 осіб (серед них – шість дітей). Розшукують ще понад сорок мешканців багатоповерхового будинку.
На жаль, серед зниклих безвісті вважаються мама, сестра та бабуся нареченої мешканця Ізмаїла, бійця полку «Азов» Василя Позігуна, який з травня минулого року знаходиться в російському полоні. Русана Бабкіна, яка зараз мешкає в Одесі, донька героїв «Азовсталі», вже більше доби чекає звістку з Дніпра, бо в будинку на момент влучання ракети знаходилися її рідні.
Про це повідомляє інформаційна агенція «Юг.Today» з посиланням на щемливий допис дівчини у соціальній мережі «Фейсбук».
Русана розповіла, що її рідні були у тому самому під’їзді, що безжально зруйнувала рашистська «летюча смерть». Наразі вони вважаються зниклими безвісти. Ще о 15:07 14 січня Русана говорила з мамою Тетяною Миколаївною по телефону, яка мала бути на військовій службі, однак залишилася вдома через гостре респіраторне захворювання. Сестра дівчини, дев’ятнадцятирічна Ліана, прибирала в квартирі. Бабуся на кухні лише закінчила смажити чебуреки. Під час розмови, яка тривала трохи більше двох хвилин, мама заспокоїла Русану: «У нас все тихо наче – відпочивай». З тієї миті голос рідних дівчина вже не чула.
У своєму дописі дівчина, яка опинилися в Ізмаїлі в квітні минулого року, бо покидала окупований росіянами рідний Маріуполь, поділилися історією поневірянь через війну жінок трьох поколінь однієї родини, одна з яких пройшла російський полон. Жахливі подробиці життя її рідних протягом останніх декількох місяців дівчина розказала недаремно, бо хоче, щоб всі знали, які звірства чинять росіяни з українцями. Її мама й тато 24 лютого 2022 року пішли захищати дім у лави ЗСУ та ТРО Маріуполя. Батьки дівчини були на «Азовсталі» та вийшли з неї 15 травня за наказом, склавши зброю. Мама Русани повернулася додому 17 жовтня 2022 року у межах «жіночого обміну полоненими». Тато – досі у російському полоні. Більш того, у рашистський неволі знаходиться наречений дівчини, мешканець Ізмаїла, боєць полку «Азов» Василь Позігун, який одним з останніх покидав «Азовсталь».

Сестра Ліана виїхала з Харкова 5 березня. Дівчина стоячи їхала у плацкартному вагоні потяга Харків – Дніпро, втрачаючи свідомість від утоми.
«Я з бабусею на чудом вцілівшій автівці 20 березня виїхала через Нову Ялту до Дніпра, де 21 березня зустрілась нарешті з сестрою», – повідомила Русана.

Ізмаїльські волонтери, які добре знають дівчину, розповіли журналісту нашого видання, що Русана завжди ретельно стежила за обмінами полених, бо очікувала повернення своїх двох найрідніших чоловіків. Однак уразив ще один удар у вже розкраяне від болю серце. Русана в очікуванні новин про ще трьох найрідніших людей (мами, бабусі та молодшої сестри). Дівчина просить фінансової підтримки, аби дістатися до рідних у Дніпро, або поширення інформації для того, щоб більше людей дізналось про черговий злочин росіян.
Важливо! Рахунки для допомоги Русані:
- 5375411202721143
- 4441114414377265
- UA22 3348 5100 0002 6209 4060 3138 3
Підготувала Інна ДЕРМЕНЖІ