Ізмаїльські волонтери допомогли «Чотирилапому Санті»: кому передав естафету чарівник
«Українці утримують дуже багато домашніх тварин. Майже в кожному будинку чи квартирі є кішка або собака. Чи собака та кішка разом. Наші співвітчизники дуже гуманні, вони звикли допомагати тваринам». Так про те, чому вона почала акцію з підтримки домашніх улюбленців, розповідає волонтерка та засновниця громадської організації «Петро і Мазепа» Зоя Шкурко. «Чотирилапий Санта» – один з проектів ГО, про який дізнавалася журналістка інформаційного агентства «Юг.Today».
Киянка Зоя Шкурко вважає місто Ізмаїл «раєм на землі», а з ізмаїльцями підтримує постійний зв’язок. Тому й шукає можливість допомогти тим, з ким товаришує. І в першу чергу тим, хто сам допомагає іншим.
На жаль, багато з тих, хто до війни опікувався домашніми тваринами чи просто тримав вдома чотирилапого, наразі опинилися в дуже скрутному становищі. Адже, якщо люди й отримують гуманітарну допомогу, то для собак та кішок в цих наборах нічого немає. Але брати наші менші так само хочуть їсти.
ГО «Петро і Мазепа» – ініціатива пані Зої та її чоловіка Дмитра Подтуркіна. Організація надає допомогу військовослужбовцям, внутрішньо переміщеним особам та тим, про кого деякі у важкий час просто забувають – домашнім тваринам.
Волонтери проекту «Чотирилапий Санта» саме й опікуються останніми. А точніше, допомагають їхнім господарям, які не можуть дозволити собі купити корм для своїх улюбленців. Це й пенсіонери, і переселенці, і просто люди, які через війну опинилися в скрутному становищі.
Фінансують проект самі організатори та їхні партнери. Корм для тварин волонтери закуповують лише український.
«Він не дорогий, але якісний. Таким чином ми підтримуємо вітчизняного виробника, допомагаємо зберегти робочі місця», – розповідає організаторка проекту.
Частину корму дарують виробники. Це добре відомі власникам тварин торгові марки «Клуб 4 лапи» (ТОВ «Кормотех»), «Пан Пес», «Пан Кот» (ТОВ «Харчові технології Закарпаття»). У рамках попереднього проекту співробітники останньої компанії разом з волонтерами возили корм для чотирилапих на передову.
«Там, де точаться бойові дії, не завжди волонтери можуть нагодувати тварин. Голодні хвостаті приходять до наших захисників. Тому ми забезпечували їх кормом», – пояснює пані Зоя.
У наступному проекті організатори вирішили підтримати тих, хто тримає тварин у себе вдома, але не має змоги їх прогодувати. Так і народився «Чотирилапий Санта». Проект розпочав роботу одразу в кількох містах. Волонтери розвозили корм тим, хто сам навіть не міг прийти його забрати – пенсіонерам та маломобільним громадянам. Також помічники «Санти» працювали на базі комунальних ветеринарних клінік, ветеранських організацій та «пунктів незламності».
По містах з Києва корм та ветеринарні препарати везли машинами або передавали поштою. Таким чином допомога потрапляла і до Ізмаїла. А тут її вже роздавали місцеві волонтери.
«І до «Чотирилапого Санти» Зоя неодноразово нам допомагала. А я завжди ділилася допомогою з іншими», – розповідає нам волонтерка Аліса Адам.
Ось і зараз Аліса, яка сама має близько шістдесяти кішок, частину отриманого корму та ліків передала знайомим. Розповідає, що це люди, які тримають більш ніж по десятку тварин. Але соромляться в когось щось просити. Так в однієї її знайомої, яка живе сама з хворою матір’ю, чотирилапих більше двох десятків. Тож корм їй завжди потрібний.
Аліса, яка допомагає вести сторінку проекту в Instagram, каже, що його волонтери – справжні герої. Адже допомогу вони відвозять у найгарячіші точки, ризикуючи власним життям.
«Вже близько трьох років Зоя Вадимівна надсилає нам корм, ліки та амуніцію – шлейки, повідці, попони, одяг та намордники – для тварин. А ще забирає у Київ на реабілітацію тих чотирилапих, яким не можуть допомогти в Ізмаїлі», – розповідає волонтер Олеся Харитонова.
Останнього разу до Ізмаїла приїхав цілий мікроавтобус з кормами (сухий корм, консерви, крупи та макарони) та ліками для хвостатих. Були там і презенти для волонтерів – спеціальний одяг, який волонтери використовують, коли ловлять своїх підопічних. Подарунки розподілили між тими, хто має вдома десятки тварин, або опікується великою кількістю чотирилапих у визначених місцях в місті.
Так, наприклад, сама Олеся щоденно годує сімнадцять собак, які живуть на двох підприємствах міста. І, до речі, розташовані ці підприємства далеко від дому активістки, тож їздити туди доводиться машиною. Олеся зізнається, що доглядати за такими тваринами навіть важче, ніж за тими, що живуть вдома, бо це забирає багато часу. Але є й ті, кому ще важче, – ті, хто живе на дачах, де немає умов, аби готувати ще й для тварин. І таких людей багато. Серед них добре відома ізмаїльцям волонтерка Ніна Штефан, яка перетримує та вигодовує у себе на дачі викинутих цуценят. Їй, як і іншим опікунам тварин, передали готові корми, що не потребують термічної обробки.
Тож волонтери, що не з розповідей знають, як важко прогодувати кудлатих улюбленців, взялися допомогти і «Чотирилапому Санті».
«Ми не перший рік працюємо з тваринами, тож знаємо людей, які потребують такої допомоги. Тому склали списки, а розвозив подарунки на своєму авто Роман Таранухін», – розповіла нам волонтерка ГО «Котопес» Олена Григорян.
Помічники «Чотирилапого Санти» з Ізмаїла поділилися з нами фото тих, кого вони вітали з новорічними святами від імені казкового добродія.
Вчора, з закінченням зими, завершив свою роботу і «Чотирилапий Санта». Але, добрі справи не закінчуються. Тому естафету чарівник передав своєму наступнику – «Чотирилапому волонтеру». І він теж обіцяє приїздити до Ізмаїла.
А пані Зоя звертається до всіх, хто має таку змогу, з проханням за необхідності самому стати «Сантою» для тварин. Придивиться навкруги. Можливо, біля вас теж живуть люди, яким не вистачає коштів навіть на найпростіші продукти для своїх хвостатих вихованців. Корм для собак та кішок – не такі вже й великі гроші. Але це велике добро та щастя одразу для двох – тварини та її господаря, якому зараз дуже важко через те, що він не має навіть чим нагодувати свого чотирилапого друга.
Діана ГЕРГІНОВА
