Історія полеглого захисника з Одещини, що боронив Україну з 2014 року та повернувся на передову після поранення та протезування
Павлін Олександр Михайлович – уродженець села Перельоти Одеської області, батько, брат, чоловік та військовослужбовець ЗСУ, який з 2014 року вирішив боронити Україну. Олександр був молодшим лейтенантом, заступником командира 1 аеромобільної роти з морально-психологічного забезпечення військової частини А0224, 79-ї бригади ДШВ з позивним «Штурман». Влітку, 26 червня 2023 року, захисник загинув на Донецькому напрямку в районі міста Красногорівка, яка була окупована ще з 2014 року та звільнена у 2023 році.
Історію відважного захисника, що навіть після втрати кінцівки та протезування повернувся на фронт до побратимів та, на жаль, загинув після звільнення міста Донецької області, розповів у тексті петиції про присвоєння Героя України (посмертно) Павліну Олександру Михайловичу його родич Павлін Вадим Олександрович, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Ще у 2014 році чоловік звернувся до одеського військкомату, де проживав з 2012 року, з бажанням призватися на військову службу та піти в АТО, на що отримав відмову – через відсутність строкової служби та військового досвіду. Тоді Олександр вирішив здобути досвід, записавшись в Одеську ТрО. Там він ходив на збори, їздив на військові полігони та заходи, читаючи сучасні книжки, здобував військовий досвід та знання, а згодом прийняв присягу на вірність українському народові. Усе це він робив у вільний від основної роботи час, коли був дома після рейсу на суднах торговельного флоту.
Окрім того, захисник, проживаючи з сім’єю в орендованому житлі, займався волонтерською діяльністю: відвідував волонтерські заходи, допомагав військовослужбовцям, які отримували поранення в зоні АТО, привозив з-за кордону за свої кошти бронежилети та каски, медичні аптечки.
Олександр, маючи дві вищих освіти бакалавра та одну технічну, вирішив вступити до військової академії в Одесі на заочну форму навчання за фахом «офіцер запасу». А за пів року до повномасштабного вторгнення, закінчив навчання з отриманням офіцерського звання «Молодший лейтенант».
22 лютого 2022 року Олександр Павлін підписав новий контракт та вилетів на роботу за кордон до місця перебування судна. Проте коли дізнався про початок повномасштабної війни, вирішив повернутися та боронити Батьківщину. Втім, реалізувати рішення виявилося складніше – протягом майже двох місяців довелося домовлятися з компанією про розірвання контракту і заміну. Тому вже в перший день після повернення до України Олександр пішов до військкомату, де його і мобілізували 6 травня 2023 року та направили до 79-тої Окремої Десантно-штурмової бригади, на посаду заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення.
Після навчанні у Житомирі, захисника відправили на схід, де був одним із перших, хто перейшов річку Сіверський Донець на початку серпня 2022 року та тиждень знаходився на ворожій території, ризикуючи своїм життям, шукав позиції для подальшого наступу.
Після звільнення деяких територій, їх бригаду перекинули в населений пункт Мар’їнка, яка частково була зайнята ворогом, що обстрілював позиції бригади та мирні помешкання. Даючи відсіч ворогу та стримуючи його, під час обстрілу позиції з 24 на 25 серпня 2022 року, Олександр, почувши, що є поранені підлеглі побратими, рятував їх, виводячи з позицій. Рятуючи одного з них, отримав важке поранення, наступивши на міну, яка завдала ушкоджень правій стопі.
Олександр був вивезений з території бойових дій до міста Дніпра – для надання термінової медичної допомоги, а після – до Львова. У Львові захиснику намагалися зберегти стопу і мали надію на встановлення імплантату, а він не міг дочекатись коли повернеться до своїх побратимів. Проте після великої кількості операцій було прийнято рішення відправити його на лікування за кордон. Вже у Нідерландах при обстеженні виявили інфекцію в кістці, яка зумовила ампутацію нижньої частини правої ноги з подальшим протезуванням.
Навіть під час лікування та реабілітації військовий продовжував допомагати волонтерам та знайомитися з новими людьми, які йому шукали авто, щоб було легше знову повернутись у стрій. Тож, після протезування та реабілітації, повертаючись в Україну, привіз з собою багато гуманітарної допомоги.
Одразу після проходження військово-лікарської комісії Олександр повернувся у свію частину, де написав рапорт про подальше проходження служби, тож, знову відправився до місця знаходження розташування штабу свого підрозділу у Донецькій області на ту ж саму посаду, де його були раді бачити побратими.
На жаль, після звільнення міста Красногорівка, під час виконання завдання,захисник потрапив під обстріл дрону, отримавши не сумісні з життям поранення. Героїчною смертю загинув молодший лейтенант Павлін Олександр Михайлович 26 червня 2023 року в Донецькій області в районі міста Красногорівка.
«Він пішов із життя як Герой України, який не зважаючи на тяжку долю, тяжкі перепони і важке поранення до останнього подиху захищав Україну та суверенітет нашої країни, віддавши за це – своє життя. У нього залишилась дружина та двоє синів, заради їх майбутнього та свободи рідної землі він боровся з заклятим ворогом. Побратими говорять, що не зустрічали ще таких людей як Олександр ПАВЛІН, вони готові були йти з ним на будь-яке завдання», – пише Павлін Вадим Олександрович.
Звертаємося до мешканців області з проханням підписати петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) Павліну Олександру Михайловичу, що присвятив себе захисту України. Посилання на петицію: https://petition.president.gov.ua/petition/212730?fbclid=IwAR2oo283AgVRLzFvl6dfeor1GDBntg_P48ys3IvdfZTYryNR8GxMFSYHVDc
Герою Слава!
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
