«І нащо тут ці знаки стоять?» – мешканці села Ізмаїльського району обурені ситуацією з транспортом в центрі населеного пункту
Минулого тижня інформаційне агентство «Юг.Today» розповідало читачам про те, що в селі Кирнички Суворовської громади нарешті розпочалися роботи з нанесення дорожньої розмітки на ділянці траси Одеса-Рені, яка якраз проходить через населений пункт. Нагадаємо, що тоді підрядники нанесли одну зебру, а наступного дня мали відновити іншу. Крім того, у той самий день в селі чекали ще одну робочу бригаду – з дорожніми знаками.
В четвер, чи то через погодні умови, чи з якихось інших причин працівники дорожніх бригад в Кирничках не з’явилися. Приїхали в п’ятницю, і вже пообіді мешканці села повідомили нашій журналістці, що знаки нарешті встановлені. І навіть зебра, що з’єднує між собою дві сторони траси в районі зупинки громадського транспорту, сяє абсолютно новеньким пластиком.
Тож ми вирішили перевірити, чи виконують тепер тут водії вимоги правил дорожнього руху. Адже раніше ті, хто зупинявся навпроти зупинки, пояснювали це тим, що тут немає ніяких вказівок, які б забороняли це робити. І з ними важко було не погодитися, бо зупинка, не означена встановленим чином, – це звичайна будівля. А зебру, яка вже майже стерлася під колесами сотень тисяч авто, дійсно важко помітити здалеку.
Підходячи до зупинки з боку виїзду на Одесу, ми побачили перед нею новенькі знаки 3.34 «Зупинку заборонено» та 5.41.1 «Пункт зупинки автобуса». А от табличок, які б вказували на зону, час дії чи вид транспорту, на які розповсюджується заборона, тут не виявилося. Але метрів за п’ятнадцять до знаків стояла вантажівка, а за ними – ще дві. Водій одного з авто, побачивши журналістку, яка робить фото з різних ракурсів, увімкнув аварійку. Інші ніяк не відреагували.
Такі самі знаки встановлені і з іншої сторони траси, якраз перед магазином «Лаванда», де зупиняються автобуси, що їдуть в сторону Одеси. І знову ж таки без табличок. Навпроти магазину ніякого транспорту не було, а одразу за ним стояли дві великі фури, причому проти руху. Судячи з того, що водії в них спали, стояли давно.
Перейти на цю сторону по свіжопофарбованій, навіть запах фарби відчувався, зебрі, не становило ніяких складнощів – так сталося, що транспорт з обох боків був дуже далеко. Тією ж зеброю назустріч йшли двоє чоловіків, судячи з усього далекобійників, розмірковуючи вголос, що «пішохідний перехід – він і в Африці пішохідний перехід, тому знаки мають право тут стояти». Йшлося про знаки 5.35.2, які встановили по краях зебри. Аби стовпчики, на яких вони тримаються, хтось випадково (чи не випадково) не зніс, на їхню нижню частину надягли по п’ять шин, пофарбованих у чорний та червоний кольори, і насипали в середину чи то ґрунт, чи то пісок.
Коли ж довелося повертатися, з боку Ізмаїла якраз їхало кілька фур, а зустрічною полосою – з десяток різних автомобілів. Тож авторка цього тексту вирішила стати скраю пішохідного переходу і зачекати, доки всі роз’їдуться. Але транспорт зупинився, надаючи змогу пройти. Тож знаки та розмітка в цьому випадку спрацювали.
Чого, на жаль, не можна сказати про ситуацію з зупинкою. Простоявши пару хвилин в місці, де траса перетинає вулицю якраз біля пішохідного переходу, авторка стала свідком картини, з якою постійно стикаються місцеві водії. Чоловік, що під’їхав на легковику з наміром перетнути трасу та потрапити в іншу частину села, був змушений вийти з авто та вийти на полосу руху, щоб оцінити ситуацію на трасі. Огляд в цей час перекривали вантажівки, які стояли в два ряди, незважаючи ні на які розмітки, знаки, людей…
«І нащо тут ці знаки поставили? Щоб їх (автомобілів) тут ще більше стояло? Ось як мені зараз проїхати?», – запитав обурений водій чи то в перехожих, чи то в самого себе.
А може взагалі у якихось вищих сил. Бо, здається, крім них, тут більше ніхто вже не здатний навести лад.
Таку ж картину вчора зняла на відео і мешканка села, що очікувала автобус на зупинці. Точніше, поруч із зупинкою. Бо там, де мала зупинитися маршрутка, стояли дві вантажівки. В два ряди.
Фото і відео з місця порушень ми надіслали начальнику Патрульної поліції Ізмаїльського району Вадиму Маруничу. На наше повідомлення Вадим Миколайович відповів, що екіпажи патрульної поліції періодично працюють в селі, але не можуть знаходитися в цьому місці цілодобово. А ще пообіцяв, що невдовзі тут будуть встановлені камери відеоспостереження.
Нагадаємо, що за словами голови Ізмаїльської районної військової адміністрації Родіона Абашева, на ділянці, про яку йдеться в статті, мають намір побудувати підземний пішохідний перехід. Але наразі на цей об’єкт ще не розроблено проєктно-кошторисну документацію.
Цікаво, а що ж робити з зупинкою? Її під землю не опустиш. І над землею не піднімеш. Принаймні, в умовах маленького села.
Та й, відверто кажучи, в грандіозні плани щодо будівлі «підземки», яку вони тільки в великих містах бачили, мешканці села вірять приблизно так само, як у будівництво міжгалактичного аеродрому на сусідньому полі. Бо важко повірити у таке, доки ти «ловиш» автобус на полосі руху, а на автобусній зупинці, під знаком, що забороняє зупинку, стоїть вантажний транспорт. І ніхто нічого вдіяти не може.
Так, і крім білої розмітки, на дорогах наносять ще жовту. Саме нею виділяють територію зупинок. Але нічого, намальованого жовтою фарбою, ми на ділянці в центрі села не побачили. Як і знаків 1.32 «Пішохідний перехід», які мають попереджати водія про наближення до нерегульованого пішохідного переходу. А ще знаків 2.1 «Дати дорогу». Їх тут немає на жодному перехресті.
Тож доробляти тут ще й доробляти. І штрафувати, бо інакше нічого не зміниться. Навіть зі знаками, світлофорами, підземними переходами та іншими винаходами людства.
Діана ГЕРГІНОВА
