Героя з Дністровської бригади, який врятував близько 30 побратимів, нагороджено орденом «Золота Зірка»
Воїна 808 Дністровської окремої бригади підтримки Михайла Корсуна відзначено орденом «Золота Зірка» – найвищою державною нагородою, яка вручається за героїчні вчинки. Днями нагороду захиснику вручив Президент України Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Володимир Зеленський, про що повідомили у пресслужбі бригади, передає видання «Південь сьогодні».
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові, Указом Президента України №652/2025 від 23 серпня 2025 року, старшому солдату Михайлу Корсуну присвоєно звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка».
«Саме завдяки таким людям, завдяки тому, що мільйони наших людей реально стали на захист України, Україна змогла зберегти та захистити свою незалежність. Уже четвертий рік наша держава стоїть проти повномасштабної і терористичної агресії росії. І ми робимо все, щоб росію зупинити. Я пишаюсь кожним нашим героєм. Дякую нашим українським родинам, які виховали таких українських героїв. Дякую вам за захист України», – зазначив Президент України Володимир Зеленський.
Михайло родом з Дніпра. Ще у 2014 році він одним з перших пішов в АТО добровольцем, а до того служив у Міністерстві внутрішніх справ. Воював у складі добровольчого батальйону. Воїн брав участь у звільненні Слов’янська, Краматорська.
Нині він – водій-сапер 808 Дністровської окремої бригади підтримки. З серпня 2023 року приєднався до лав бригади та, у складі інженерно-саперного підрозділу, виконував бойові завдання на території Херсонської області, згодом – на Курщині.
«Коли маєш сина, а мій син також служить, то вже по-іншому сприймаєш цю ситуацію. Отак, дивишся на своїх побратимів і розумієш, що навколо тебе молоді хлопці, такі як і твій син. Як такі самі діти… Відчуваєш відповідальність за хлопців, як за своїх дітей. Треба йти з ними на бойові. Залишитися в стороні та спостерігати – це був би просто злочин. А я в свої 55 років я цей вік не відчуваю», – розповідав захисник в інтерв’ю пресслужбі бригади.
На мотивацію боронити країну вплинуло побачене у рідному Дніпрі, де російська агресія забрала життя дітей:
«Сильний відбиток залишило, коли у нашому мікрорайоні склався цілий під’їзд дев’ятиповерхівки. Стільки дітей загинуло, що просто жах. Я досі пам’ятаю розкидані навколо будинку після вибуху дитячі іграшки. Багато дитячих іграшок… Саме тоді я прийняв остаточне рішення. Чи є межа у ворога?! Чи є речі, на які б вони не пішли?! В них немає ніякої моралі, ніяких принципів! Вони не бояться ні закону, ні Бога, взагалі нічого. Спілкуюся з різними людьми, які служать, і всі так чи інакше говорять одне, що наш ворог – це рідкісні нелюди. Вони ні дітей, ні старих, ні жінок не щадять. Як їх земля носить? Це будяк, який треба просто під корінь вичищати».
У березні 2025 року, під час виконання бойового завдання з евакуації поранених на Курщині, його автомобіль був атакований ворожим дроном, машина вийшла з ладу, а Михайло отримав поранення. Зберігши холоднокровність та незважаючи на біль, відвів автомобіль з-під обстрілу у безпечне місце, тим самим врятував життя побратимів свого підрозділу.
А коли почув по радіозв’язку, що військовослужбовці, які перебували на суміжних позиціях, отримали важкі поранення та потребують термінової евакуації, Михайло вирушив на евакуацію.
З пораненням, на пошкодженому автомобілі старший солдат Михайло Корсун зміг доставити першу групу поранених до стабілізаційного пункту. Він не став чекати, щоб його оглянули медики і вдруге вирушив на евакуацію. На узбіччі Михайло помітив військовослужбовця та зупинився, щоб його забрати. В цей час, з лісосмуги, почали вибігати інші військовослужбовці, які швидко завантажилися в транспорт і навіть розмістилися на його даху. Михайло вивіз і другу групу поранених. Коли готувався до третього рейсу, спробував усунути несправності автомобіля, але, через численні механічні ушкодження машини, йому це не вдалось зробити. Зрештою, Михайло погодився на допомогу медиків стабпункту.
За два евакуаційних рейси, водій-сапер 808 Дністровської окремої бригади підтримки старший солдат Михайло Корсун врятував близько 30 військовослужбовців, з яких 22 отримали невідкладну медичну допомогу.
Однак героєм воїн себе не вважає:
«Героєм, як таким, я себе не вважаю. Всі люди на своєму місці, як їм випаде, мають просто виконати що належить. Я просто робив те, що було потрібно. Бути відданим. Це як батьки виховають. В мене служили і батько, і дід. Я б себе героєм не називав», – казав Михайло.
На питання, що порадив би новобранцям, Михайло Корсун відповів так:
«По-перше, кожен має сам собі поставити запитання та на нього відповісти: ти чоловік, захисник своєї сім’ї, своєї країни чи ні? Тоді, хто твою сім’ю захистить окрім тебе? Якщо кожен буде один на одного думати, що нехай він, а я поки перечекаю, то нічого в нас не вийде. Це проста, але важлива чоловіча відповідальність! Це наша спільна війна. Моя хата с краю – це вже так не складеться. Іншої України в нас нема. Треба вставати на захист. Тільки так ми зможемо здолати цього звіра. Порада тим хлопцям, хто зараз тільки потрапив на службу – вчитися всьому! Не просто відсиджуватися, а намагатися максимально оволодіти всім, що необхідно воїну. Тільки добре навчена людина зможе і себе зберегти, і побратима. Тоді ми переможемо».
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – 808 Дністровська окрема бригада підтримки
