«Була тривога. Я ніколи не чую тривог і не чую вибухів. Я так сплю – і зараз спав. Десь почалося, мабуть, були вибухи, бо мене розбудив собака, який спав зі мною в ліжку. Він дуже лякається. Ближче, ближче, ближче — і як гепнуло, і одразу загорівся дах. Я був у піжамі, зіскочив, вибіг у коридор. Там трохи порізав ноги, бо був босий. Схопив паспорти, документи – усе, що міг – і вискочив з дому, бо вже була пожежа. На жаль, я десь загубив телефон», – каже директор зоопарку.
Ігор Біляков зазначив, що величезним дивом вважає те, що він був на момент атаки один: вдома не було ні жінки, ні дітей. Найближчим часом, планує пожити у сусідів.
«Я дякую Богу, що був удома один. Не було ні жінки, ні дітей — усі живі та цілі. Це головне. Все буде добре… Я поки що буду жити у сусідів. В мене дуже добрі сусіди. Вони мене одягли, взули та прихистили. Дякуватиме Богу, що не було жінки, бо вона любить спати у тій кімнаті куди прилетіло, – додав Ігор Біляков.
