Чому законопроєкт №15431 «Про мисливство» викликав обурення природоохоронців

Експерти Всесвітнього фонду природи WWF-Україна закликають не підтримувати законопроєкт №15431 «Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин», який містить норми щодо видів із Червоної книги України, передбачає строки полювання, що припадають на чутливі періоди розмноження тварин, а до переліку знарядь полювання включає, зокрема, мисливські списи, безпілотники, тепловізори та прилади нічного бачення. Детальніше про те, що не так із чинною редакцією законопроєкту, розповіли у пресслужбі WWF-Україна, передає видання «Південь сьогодні».

Експерти WWF-Україна проаналізували законопроєкт №15431 та вважають, що документ містить системні природоохоронні, правові та концептуальні ризики, а окремі його положення можуть послабити чинні природоохоронні гарантії. Організація наголошує: законопроєкт у запропонованій редакції не може бути підтриманий та має бути відкликаний.  

«Особливе занепокоєння викликають положення, які допускають включення до переліку «мисливських» видів диких тварин, занесених до списків Червоної книги України, використання негуманних або високотехнологічних способів полювання, а також низка нечітких або юридично невизначених термінів», — зазначають у WWF-Україна.

П’ять червонокнижних видів потрапили до переліку мисливських тварин 

Зокрема, законопроєкт відносить до мисливських п’ять видів, занесених до Червоної книги України:  рись євразійську (Lynx lynx), видру (Lutra lutra), бабака степового (Marmota bobak),  лося європейського (Alces alces) та казарку червоноволу (Branta ruficollis). 

«Включення видів, занесених до Червоної книги України, до категорії мисливських тварин створює внутрішню нормативну суперечність. Частина друга ст. 6 законопроєкту забороняє полювання на такі види, однак інші його положення, зокрема п. 6 розділу VIII, встановлюють строки полювання на окремі з них. Така конструкція не узгоджується зі спеціальним режимом охорони об’єктів Червоної книги України», — зауважують у WWF-Україна.  

Неприпустимим, як наголосили в організації, є і використання в законопроєкті формулювання «мисливські тварини, внесені до Червоної книги України». Адже занесення виду до Червоної книги України означає встановлення щодо нього спеціального природоохоронного режиму, спрямованого на його збереження та відновлення. 

До переліку мисливських включено птахів, які перебувають під міжнародною охороною  

Законопроєкт також відносить до переліку мисливських низку видів птахів, які мають різний природоохоронний статус на глобальному та європейському рівнях і перебувають під охороною міжнародних та європейських природоохоронних актів: деркач (Crex crex), попелюх / чернь червоноголова (Aythya ferina), турпан (Melanitta fusca), морянка (Clangula hyemalis), грицик малий (Limosa lapponica) та горлиця звичайна (Streptopelia turtur). 

Для окремих із цих видів Червоний список МСОП (IUCN Red List) фіксує несприятливий природоохоронний статус або тенденцію до скорочення чисельності. На європейському рівні ці види також охороняються відповідно до Бернської конвенції, зокрема її додатків II та III. 

Полювання у критично важливі для розмноження тварин періоди

Ще один блок зауважень WWF-Україна стосується запропонованих строків полювання.  Зокрема, законопроєкт передбачає полювання на самців козулі з 1 травня до грудня включно. Початок цього періоду частково збігається із сезоном тиші, який відповідно до Закону України «Про тваринний світ» триває з 1 квітня до 15 червня та передбачає обмеження факторів неспокою у місцях масового розмноження диких тварин. 

Хоча на час дії воєнного стану відповідні положення про сезон тиші тимчасово призупинені, біологічні цикли диких тварин залишаються незмінними. Природоохоронці наголошують, що періоди розмноження, народження та вирощування потомства мають враховуватися під час визначення строків полювання незалежно від тимчасового правового режиму. 

Окреме занепокоєння викликають також строки полювання на борсука, які охоплюють березень, адже саме в цей місяць у борсуків триває період розмноження і вигодовування потомства. 

«WWF-Україна застерігає: хоча законопроєкт формально не скасовує сезон тиші, запропоновані строки полювання створюють ризик фактичного нівелювання його природоохоронної мети. Полювання в цей період може спричиняти турбування не лише цільових видів, а й інших тварин, які народжують, вигодовують або охороняють потомство», — йдеться у повідомленні організації.

Законопроєкт передбачає строки полювання на червонокнижних лося та бабака 

Крім того, законопроєкт передбачає строки полювання на молодняк копитних, здатний до самостійного існування, включно з молодняком лося європейського — виду, занесеного до Червоної книги України. 

Окремо документ визначає строки полювання на бабака степового, попри те, що цей вид був занесений до Червоної книги України у 2021 році. Значна частина його життєздатних популяцій або загинула, або знаходилась чи досі знаходиться у зонах бойових дій (Харківська, Луганська, Донецька та Запорізька області). 

Використання негуманних і високотехнологічних засобів як знарядь полювання 

WWF-Україна вважає неприпустимим включення до переліку знарядь полювання таких засобів:  

• речовини, які можуть бути використані для відстежування тварин, 
• мисливські списи, 
• самолови, 
• безпілотні літальні апарати, 
• електричне обладнання, 
• тепловізори і прилади нічного бачення. 

Частина цих засобів за чинним Законом України «Про мисливське господарство та полювання» належить до заборонених способів і засобів добування або має суттєві обмеження щодо застосування. 

«Водночас застосування таких засобів істотно розширює технічні можливості людини щодо виявлення, переслідування та добування диких тварин. Це може негативно впливати не лише на чисельність, а й на вікову, статеву й генетичну структуру популяцій. Такий підхід не відповідає задекларованому в законопроєкті принципу сталого використання мисливських тварин», — пояснюють експерти WWF-Україна.  

Впровадження категорії «небажані для мисливського господарства тварини»

Природоохоронці вважають юридично та науково необґрунтованою категорію «небажані для мисливського господарства тварини».  До цієї категорії законопроєкт відносить, зокрема, аборигенні види української фауни — вовка, лисицю, сіру ворону, сороку та сойку. WWF-Україна зауважує, що кожен із цих видів займає власну екологічну нішу, бере участь у трофічних та інших зв’язках й сприяє підтриманню природної рівноваги екосистем. 

Водночас, додають природоохоронці, шакал та єнотоподібний собака є чужорідними видами для фауни України, отже, їх не можна об’єднувати з аборигенними видами в одну категорію «небажаних для мисливського господарства тварин».  

«WWF-Україна наголошує, що під час подальшого оновлення законодавства у сфері мисливства термін «небажані для мисливського господарства тварини» не має використовуватися. Правові режими для аборигенних, чужорідних та інвазійних видів мають бути чітко розмежовані з урахуванням їхнього екологічного статусу та природоохоронних вимог», — наголошують в організації.

Наостанок у WWF-Україна зазначали, що законодавство потребує оновлення у сфері мисливського господарства — але не шляхом послаблення природоохоронних гарантій. Серед необхідних змін — посилення державного контролю, ефективні механізми протидії браконьєрству, прозорий і науково обґрунтований облік диких тварин, незалежний моніторинг стану популяцій та наближення законодавства до природоохоронного acquis ЄС. 

«Однак реформування цієї галузі не може зводитися виключно до створення більш сприятливих умов для розвитку мисливського господарства або ґрунтуватися на сприйнятті дикої фауни переважно як ресурсу. Дикі тварини є невід’ємною частиною природних екосистем, а їхня цінність не може визначатися лише з погляду можливості їх використання людиною. Тому правове регулювання у цій сфері має насамперед гарантувати збереження біорізноманіття, підтримання стійкості екосистем і довгострокової життєздатності популяцій диких тварин, а також враховувати принципи гуманного та відповідального ставлення до дикої природи і добробуту тварин. Воно також має враховувати самостійну цінність диких тварин як складової природної спадщини та ґрунтуватися на принципах гуманного поводження з тваринами і мінімізації їх невиправданих страждань», — кажуть у WWF-Україна.  

Організація закликає не підтримувати законопроєкт №15431 та відкликати його. Масштаб виявлених зауважень, на думку експертів організації, потребує не точкових правок документа, а системного перегляду підходів до оновлення чинного Закону України «Про мисливське господарство та полювання» із залученням науковців, природоохоронних експертів, органів державної влади, громадськості та інших зацікавлених сторін.