Бойовий медик, що втратив руку під час евакуації пораненого, тепер працює в одеському ТЦК та СП і розвінчує міфи про мобілізацію
Бойовий медик 28 окремої механізованої бригади Владислав Берсенєв зараз служить в одному з одеських РТЦК та СП. Майже рік тому він отримав поранення під час евакуації бійця на передовій, внаслідок якого втратив руку. Про свій бойовий шлях, міфи про мобілізацію та плани на життя захисник розповів в ефірі телемарафону «Єдині новини», передає інформаційна агенція «Юг.Today».
На початку повномасштабного вторгнення Владислав добровільно пішов у військкомат. Спершу потрапив у ТрО, а згодом – у 28 окрему механізовану бригаду, де служив бойовим медиком, адже має профільну освіту. Одного дня, під час евакуації пораненого на Херсонщині, захисник отримав важке поранення – втратив руку.
Вже майже рік після поранення Владислав служить в одеському ТЦК та СП, виписує повістки. Зізнається, що робота не з легких: має багато упереджень й останнім часом ситуація погіршилася через ворожі ІПСО:
«Російська пропаганда. Багато хто просто налаштований, а ті хто не налаштовані – не налаштовуються завдяки Тік-Ток-каналам, телеграм-каналам, фейковій інформації».
Втім, воїн намагається протистояти ворожій пропаганді і розвінчувати міфи про мобілізацію:
«Покажіть мені ту людину, яка запхала вас в бус. З півтори тисячі людей я жодного з них не побачив. І от зараз я намагаюся знайти ту людину, яку запхали в бус і відправили на фронт прямісінько без навчання, підготовки, без курсу молодого бійця».
Захисник вважає, що ставлення до військової служби залежить від виховання людини та її розуміння:
«За два роки так багато слів сказано, і я не додам нічого нового. Якщо людина вихована так, то я думаю, ніякими мотиваційними словами, відеопідтримкою, відеодоказами, змінами в законі – не допоможе. Це у людини всередині».
Нещодавно військовий отримав звання молодшого лейтенанта і планує передавати свої знання молодим воїнам, адже хоче ділитися бойовим досвідом та робити свій внесок у Перемогу:
«Може я зможу зберегти якісь життя. Може я зможу давати якісь команди, вказівки, які допоможуть нам зробити щось для Перемоги, відбиття наших територій».
Наразі Владислав досі чекає на протезування, адже хоче встановити саме біонічний протез. Пояснює це тим, що такий протез буде для нього функціональнішим, ніж механічний, який, за словами військового, приносить йому не більше користі, ніж кукса.
Підтримала у тяжку хвилину захисника кохана Яна. Нещодавно пара одружилася:
«В мене були відчуття, що на цьому вже мрії про весілля, подружнє життя можна відкладати в довгий ящик. І якось вона мене змотивувала. Вона приїхала до мене в госпіталь і, завдяки їй, я в принципі повернувся до нормального життя, перестав звертати увагу на свою руку».
Захисник вірить, що попереду – краще майбутнє: світле, українське, вільне, зі спокійним сном.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – ICTV
