Більшість опитаних одеситів визнали українську рідною мовою: що показало дослідження
Днями в Одесі презентували соціологічне дослідження про ідентичність міста та погляди його мешканців, яке провели в межах проєкту ODESA ID. Про це повідомили у пресслужбі Одеської міськради, передає видання «Південь сьогодні».
Дослідження передбачало телефонне опитування, у якому взяло участь 800 містян та ВПО віком від 18 років, три фокус-групові дискусії та десять глибинних інтерв’ю з представниками соціально активних груп населення.
Результати дослідження показали, що одесити бачать своє місто як невід’ємну частину України, але водночас прагнуть зберегти його особливий характер – багатокультурність, відкритість і гумор. Містяни чекають більшої відкритості у прийнятті рішень. Серед соціальних пріоритетів – підтримка молоді, освіти й культури. Також дослідження показало позитивне сприйняття одеситами партнерства з міжнародними організаціями.
Окрему увагу депутатка Одеської обласної ради Ярослава Вітко-Присяжнюк звернула на мовну ситуацію у місті за результатами дослідження.
Більшість опитаних жителів Одеси (57%) визнають українську мову рідною, тоді як 39% називають рідною російську мову. Частка тих, хто назвав інші мови, є незначною (близько 1%).
Окрім того, в ході опитування у респондентів було запитання, що для них означає «бути українцем». Для 25% опитуваних українська ідентичність тісно пов’язана зі спілкуванням українською мовою. Ця відповідь за частотою була третьою після варіантів «наявність громадянства (56%)» та «любов до України та відчуття приналежності до неї» (40%).
Разом з тим, хоч українську одесити частіше визначають як рідну, у повсякденному житті багато хто з опитуваних паралельно використовує дві мови: українську та російську (у публічних місцях і сфері послуг – 58%, на роботі або навчанні – 54%; у спілкуванні з друзями – 53%; у соціальних мережах – 47%; у родинному колі – 40%).
Також було встановлено, що використання мов суттєво залежить від контексту: публічні сфери – у публічних місцях, сфері послуг, на роботі чи навчанні та в соціальних мережах частіше послуговуються українською мовою, хоча значна частина людей все ще використовує обидві мови приблизно однаково; приватна сфера – у спілкуванні з друзями та в родинному колі частка використання російської мови дещо зростає, проте вона все ще співмірна з часткою використання української.
Більшість респондентів фокус-груп та інтерв’ю зазначили про суттєві зміни після 2022 року у мовних практиках одеситів. При цьому перехід на українську мову описується не як одномоментне рішення, а як поступовий і часто непослідовний процес, що потребує практики та підтримуючого середовища.
Досліджувалась також ситуація щодо споживання українськомовного культурного продукту. Найбільш поширеною практикою є прослуховування української музики: 26% роблять це щодня, ще 31% – кілька разів на тиждень. Перегляд українського кіно є дещо менш регулярним: 13% дивляться його щодня, 37% – кілька разів на тиждень. Водночас читання українських книжок є значно менш поширеним: лише 8% роблять це щодня, тоді як більшість (близько 78%) читає їх рідко або не читає взагалі.
В аналітичній записці до результатів опитування йдеться, що на думку респондентів поширення української мови залежить насамперед від якості та доступності контенту, а не лише від політичних рішень. Низька культурна активність, на їхню думку, пояснюється банальним браком якісного українськомовного культурного продукту, а не небажанням його споживати.
Питання мови зʼявляється і в блоці запитань щодо лінії напруги та розʼєднання. Так, на запитання «Що сьогодні найбільше роз’єднує людей в Одесі?» 34% респондентів відповіли «мовні питання». Разом з тим, опитувані вважають, що щодо мовних змін у суспільстві є певна напруга: хоча українську підтримують як державну, жорсткі методи примусу викликають спротив. Більшість респондентів вважає радикальні дії активістів контрпродуктивними: замість любові до мови вони часто провокують лише відторгнення.
Коментуючи результати дослідження, Ярослава Вітко-Присяжнюк зазначила, що хоч на сьогодні існує велика кількість якісного українськомовного культурного продукту, результати вказують на необхідність його потужної промоції та популяризації. Водночас посадовиця зауважила, що розʼєднує суспільство не мова, а численні маніпуляції довкола цього питання, зокрема підсилені російською пропагандою. Втім, на думку депутатки, ситуація є набагато кращою, ніж умовні 10 років тому.
Ознайомитись із повним дослідженням можна за посиланням.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
